-
ГАЛИНА ТА ЛЮБОМИР БІЛИКИ: «Яка б країна Іспанія не була чудова, але все одно вона для нас – чужина…» (Частина перша)
Відколи знаю свого тезка Любомира Білика, завжди привертає увагу його особлива непідкупна щирість. Глянувши в його очі, зауважуєш, що вони випромінюють доброту і радість. А його привітна посмішка налаштовує на заспокійливий лад. Словом, відношу його до тих осіб, які притягнувши, немов магнітом, до себе раз, не відпускають потім надовго. З ним хочеться і хочеться спілкуватися, […]
-
ОЛЬГА КОБРИНОВИЧ: про концерти в країні фламенко, іспанську гостинність, хамон… і не тільки
Нещодавно ми сповістили про те, що мешканка нашого міста Ольга Мельник (дівоче прізвище – Кобринович) стала заступником голови Жидачівської районної держадміністрації. Відверто кажучи, особисто я був заскочений зненацька таким повідомленням, адже, як на мене, в житті відомої на наших теренах музикантки, співачки, керівника творчих колективів відбувся своєрідний і доволі різкий розворот на 180 градусів. Адже […]
-
Олександр Шаріков: «Ох, і покидало, поносило мене світами…» (Частина перша)
Прошу знайомитися, любити та шанувати: мій кум – Олекса Кульків. Хоча це, як багато хто з вас розуміє, жарт. Насправді ж він – Олександр Шаріков: москаль – москальом. І знову ж таки «підколюю», бо такого українця ще треба пошукати. Направду. Проте його патріотизм непоказний. Він присутній у глибині його душі, а не випинається на поверхню […]
-
Роман Заяць: «Мені не подобається, що Ходорів занепадає» (Частина друга)
– На даний час чим займаєшся, ким працюєш? – Ой, на даний час займаюся трьома напрямками. Перший – це радіо-школа, яка носить назву «Українсько-польська радіо-школа». Скажемо так: вона виникла не зовсім спонтанно. Задумував її, бачачи потребу, що всіх наших спеціалістів, навіть після факультету журналістики, треба все рівно ще довчити. Якби дати їм інші якісні знання, […]
-
Роман Заяць: «Мені не подобається, що Ходорів занепадає» (Частина перша)
Замість передмови… Привіт !!! Радий чути. Справи, дякувати Богу, нормально. Зрештою, так , як в країні: внутрішній неспокій присутній нон-стоп. Працюємо далі в напрямку радіо, розширили діяльність на відео, окрім того на запрошення УКУ маю власний курс «Інтернет-радіо», який веду для магістрів медіакомунікації. Незважаючи на складні часи, маємо чимало замовлень. Хоча через війну та ситуацію […]
-
Інформаційна війна триває / НАЦИЗМ В УКРАЇНІ
Саме під таким заголовком з’явилася невеличка замітка на шпальтах листопадового додатку (№26, сторінка 10) до щоденної безкоштовної газети «20 minutos» (20 хвилин), що видається в іспанській столиці Мадриді. Її «підкинула» мені 8 листопада під час концерту Київського Театру пісні «Пісень світ» в містечку Алькоркон біля Мадрида наша краянка з Ходорова Ярослава Крупнак (дівоче прізвище – […]
-
Ходорівці голосували і в Мадриді
А хто б у цьому міг сумніватися? Ми, так як і всі свідомі громадяни нашої країни, в неділю, 26 жовтня, віддали свої голоси за кращих, хто, на нашу думку, міг би представляти наші інтереси в найвищому державному законодавчому органі. І це не біда, що ми перебуваємо далеченько від рідних сторін. На жаль, мушу констатувати той […]
-
І знову про ходорівців на євромайдані… в Мадриді
Лише всього кілька днів минуло відтоді, як я розповів про зустріч на Мадридській площі Колумба з нашою ходорів’янкою Ярославою Крупнак (з роду Сенишинів), яка відбулася 28 листопада. І ось нова здибанка на тому ж самому місці в неділю, 8 грудня. Але ми вже не одинокі. Про тих наших краян, яких довелося зустріти на мітингу, подальша […]
-
Ходорівці на Майдані… в Мадриді
Ну, де ще зустрінеш наших горожан, якщо не на майдані?… Ось і я, вперше після довгого проміжку часу, запримітив Ярославу Крупнак (з роду Сенишинів) у неділю, 24 листопада, біля представництва Європарламенту на одній з головних артерій іспанської столиці – бульварі Кастельяна.
-
Наталя Ярема: «Музику наразі не залишу» (друга частина)
– У країні кориди ти вже скільки часу? – Дванадцятий рік. Приїхали в 2001-му. – І зразу сюди в Торрев’єху? – Так, в Торрев’єху. Пізніше ми трошки жили в Гуардамарі. Звідти поїхали в Мурсію, тому що там була робота і житло. А з Мурсії все одно мене потягнуло в Торрев’єху. Тут більше наших людей, тобто […]