-
Фрагменти минувшини: нове бачення
Продовжуємо, шановні наші читачі, розпочату торік 10 лютого рубрику. Спочатку, як звичайно, поспілкуємося про дві попередні ретросвітлини, вміщені на нашому сайті 24 серпня. Отже, перша з них. Не важко зробити висновок, що це – територія поблизу залізничного двірця (вокзалу). А ось яка подія і що за військові зображені на фото – питання з питань. Впевнений, […]
-
Ходорівські хроніки з Любомиром Калинцем: Вшехпольська бута на руській землі*
Ц. к. міністерство садівництва у Відни одержало дня 30 грудня минулого року таку телеграму: «Ходорів, дня 30 грудня 1912 р. Нині заступаючи (обороняючи – примітка ведучого рубрики) перед повітовим судом в Ходорові селянина зі Стрілиськ нових (тепер Нові Стрілища – примітка в.р.) Українця Юрка Грека, промовив я його іменем по українськи, але судия (суддя – […]
-
Ходорів’янка, відома Іванові Мазепі, Пилипу Орлику, Андрієві Войнаровському, Карлові ХІІ, Петру І
Анна Ходорівська – дуже цікава історична постать, про яку, на жаль, мало знають її теперішні земляки. Вона представляє відому родину панів з Ходороставу, яка проживала на наших землях, починаючи з XIV і аж до XVIII століть. З нею можна пов’язувати завершальний історичний період, що вписав цю родину на сторінки як політичної історії України зокрема, так […]
-
З Бреслау через Ходорів у золоту Порту
«…їхав я інкогніто, під фіктивним іменем». Приблизно у пообіддя в суботу 14 березня 1722 року у містечко Розділ, що на той час належало воєводі Підляському, гетьману польному коронному пану Ржевуському, з боку с. Вербич у супроводі кількох вершників в’їхали карета вельможі та віз. Напевно, можемо передбачити, що місцеві посполиті, які випадково зустрічалися невідомим попри дорогу, […]
-
ФАКТ І КОМЕНТАР: Львівські балі, які знайшли свій відгомін у Ходорові
ФАКТ… У 1763 році до Львова прибув чоловік із незвичною професією на ім’я Гемпель. Його фахом було організовувати і проводити бали. Такий собі шоумен – чи, як тоді казали, антрепренер. Справа, певно, пішла незле, бо вже через чотири роки йому на допомогу прибуває ще один спеціаліст – Девільє. Вони стали піонерами львівських балів європейського зразка. […]
-
УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ 1933-1955 РОКІВ: Ходорівщина на фоні архівних документів (Закінчення)
Оригінал. Машинопис. ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 23. – Спр.919. – Арк. 96-106. Донесення начальника управління НКВС по Львівській області комісара міліції 2-го рангу Грушка начальнику управління внутрішніх військ НКВС Українського округу полковнику Яхимовичу про дислокацію окремих груп українських повстанців. 30 листопада 1944 року. УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ 1933-1955 РОКІВ: Ходорівщина на фоні архівних документів (Частина перша) […]
-
Ходорівські хроніки з Любомиром КАЛИНЦЕМ: КООПЕРАТИВНЕ СВЯТО В ХОДОРОВІ 1927 року
Заходом «Роздільні» філії ПСК в Бібрці з осідком у Ходорові відбулося дня 11 вересня 1927 р. Окружне Кооперативне Свято в Ходорові. Свято складалося з трьох частей: Служба Божа – Академія – Фестин. Службу Божу відправили три священики: о. М. Волинець з Загіречка, о. М. Дереш з Молодиньча та о. Барановський зі Сугрова, – співав місцевий […]
-
ФРАГМЕНТИ З МИНУЛОГО: нове бачення
Продовжуємо, шановні наші читачі, розпочату нами цьогоріч 10 лютого нову рубрику. Спершу, як годиться, подискутуємо про дві попередні світлини, вміщені на нашому сайті 15 квітня. Отже, нагадаймо першу з них, додавши необхідні коментарі. А згодом перейдемо до другої. З цією світлиною, очевидно, жодних проблем не повинно виникати. Підпис внизу під нею польською й українською мовами […]
-
ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ПІСНІ
У 1920-1939 роках окупаційний польський режим пильно стежив за зародженням української національно-патріотичної свідомості. У Народному домі села Бортники голова «Просвіти» Григорій Білий та молодий диригент Євген Баковський організували селянський хор, який називався «Батута» (диригентська паличка). У 1937 році у хорі співали 36 сільських аматорів – 20 дівчат і 16 хлопців. «Батута» приймав активну участь у […]
-
УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ 1933-1955 РОКІВ: Ходорівщина на фоні архівних документів (Частина друга. Початок читайте за 30 березня 2017 р.) 22.06.1941 – 1944
… Уже 22 червня 1941 року члени Українського Національного Комітету, що засідав у Кракові (є інформація, що в тому ж таки Кракові дещо раніше перебував і уродженець Молодинча Микола Левицький, але про це ми розповімо дещо згодом в окремому нарисі про нього, який готуємо до публікації – примітка Л.К.), одержали від РП ОУН повідомлення про […]