Шановні співвітчизники! Дорога українська громадо! Голодомор став одним з найжахливіших злочинів в історії людства. Рахунок загиблих йшов на мільйони. Україна втратила чверть свого населення. Щохвилини вмирало 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня. 11 тисяч сіл опустіли. Це була справжня війна проти нації. Смерть не розрізняла своїх жертв ні за віком, ні за статтю. Удар прийшовся на основу нашого духу – родину, віру в Бога і любов до землі. Матері божеволіли і їли своїх дітей, люди проклинали Небо і ниву. Радянський режим знав – тільки так можна було стерти національну пам’ять. А який народ може жити без пам’яті? Це перекотиполе без коріння. Без роду, без племені. Без минулого і майбутнього. Таким народом легко маніпулювати, його легко зробити рабом. Гіркі плоди свого безпам’ятства наше суспільство пожинає і сьогодні. Нонсенс – але смерть мільйонів закатованих і досі предмет дискусій: чи то був голод, чи то був неврожай? Чи був то злочин, чи недбальство? Голодомор – чи не єдина трагедія такого масштабу, за яку ніхто не розкаявся, не вибачився і не поніс покарання. Завдання політиків мого покоління – відстояти історичну пам’ять, зробити все, аби увесь світ визнав Голодомор геноцидом. Доки голодний мор залишатиметься білою плямою в історії, доти людство не побачить усього ланцюга геноцидів ХХ століття. Сьогодні я згадую тих великих достойників, які першими привернули увагу людства до трагедії українського народу. Василь Барка, який у 1963 році у своїй книзі «Жовтий князь» вперше вжив слово голодомор, поет Борис Олійник, який першим вголос сказав про трагедію. Цього тижня збіглися в часі дві історичні події для української нації. Ми відзначали День Свободи і на високому державному рівні вшановуємо пам’ять жертв голодоморів і політичних репресій. Для мене цей історичний ланцюг є дуже символічним. 80 роки тому тодішній диктатор Сталін розгорнув кампанію геноциду проти українського народу, аби назавжди вбити національну свідомість. Новітні диктатори спробували ліквідувати почуття гідності цілого народу, навіть не сподіваючись, що національна свідомість і патріотизм не знищені. А навпаки, виплекані, врятовані, збережені минулими поколіннями, передані молодим як найцінніший заповіт. Саме почуття гідності і патріотизму допомогли нам разом відстояти демократію і національну свідомість. Переконаний: народ, який ігнорує свою історію, не має майбутнього. Я згадую слова Папи Римського Івана Павла ІІ, який сказав: «Усвідомлення помилок минулого спонукає будувати майбутнє». Сьогодні ми запалюємо свічки на вікнах наших осель. Це – наш обов’язок перед «мертвими, живими і ненародженими».Сьогодні було вшановано тих невинно убієнних жертв голодомору які безневинно померли за те що мали національність Ураїнець чи Українка на площі УПА в відбулась панахида за участю отця Тараса громада міста і зокрема голова громадської організації “ідея і чин” положила свічки вчесть їхньої памяті!

Голова ЖРГО”ІДЕЯ І ЧИН Роман Сметанський