Відразу після Йордану туристична група ходорів’ян на чолі з Володимиром Олеськівим успішно зійшла на найвищу гору Львівщини Пікуй.
Це одна з вершин Вододільного хребта, у межах Стрийсько-Сянської верховини, найвища точка Львівської області – 1408,3 метра (за іншими даними 1405 м). Лежить на південно-східній окраїні Буковецької полонини на межі Львівської та Закарпатської областей. Поверхня конусоподібна, асиметрична: південно-західний схил крутий, північно-східний – пологий. Пікуй є вододілом між басейнами річок Стрий і Латориця. Складається з флішу. Вкритий буковим лісом. На схилах – заказник державного значення «Пікуй». Район зимового та літнього туризму.
З вершини відкриваються чудові краєвиди. На сході серед відомих вершин видніються Тростян, Високий Верх. На південному сході Боржава велично розставила свої найбільші вершини Великий Верх та Стій, на південному заході великим платом здіймається гора Полонина Рівна і майже поруч Гостра Гора. А на північному заході простягується хребет Буковецька полонина, який за Ужоцьким перевалом продовжується вже на території Польщі, де видніється вершина Тарниця.
На південний схід простяглося село Біласовиця, за ним видно автомагістраль, яка піднімається на перевал. По інший бік хребта, з південного та південно-західного боку видно селище міського типу Жденієво та село Щербовець. Саме з цього боку схили гори дуже стрімкі, а при вершині ще й скелясті.
Сама вершина є досить вузькою, в її центрі стоїть кам’яний тур.
Не менш цікавим є споглядання вершини збоку. Найбільш вражаючим є вигляд з перевалу від Воловця до села Верхні Ворота. З цього місця вершину видно в профіль, і виглядає вона як вузький гостроверхий пік. Можливо, від того і назва Пік-уй.
А ось в яких умовах відбувалося сходженна на гору ходорівців, можна побачити з фотографій. Бо Володю Олеськіва без фотоапарата уявити неможливо. Зрештою, він також перед вами постане дещо в іншій іпостасі. Бо підписи до світлин – цікаві, яскраві, влучні – зробив цього разу не будь-хто, а таки Пилипович.
Юліан КОМАРНИЦЬКИЙ.