Трохи з історії Ходорівського футболу з архіву Володимира Кучмія та спогадів Любомира Калинця

Згадуючи власника світлин, які нині хочу запропонувати вашій увазі, шановні читачі, не важко здогадатися, що мова піде про його величність футбол (він же копаний м’яч, фотбаль)!

Не знаю скільки літ (мабуть, не менше, ніж 20-25, а то й усі 30) провів на зеленому килимі Володимир Кучмій, одначе погодьтеся, що це – значний відрізок. Про що він може свідчити? Про любов до спортивної гри, яка для багатьох, направду, стає невіддільною частиною життя-буття. І в Ходорові футбол завжди відігравав напрочуд важливу роль…) Завдячую ще одному колишньому “копачеві” (а сьогодні футбольному рефері та вчителю фізичного виховання “третьої” школи) Богдану Вахулі за те, що допоміг витягнути ці знимочки на світ Божий, переконавши їхнього власника, що це конче потрібно зробити.

На цих фото перед нами постануть ті, хто протягом не одного десятка років поряд з Володимиром Кучмієм захищав кольори ходорівського “Цукровика“. Не підписуватиму їх, залишаючи цю місію для вас, шановні землячечки-читачечки. Проте даю слово, що не спущу на гальма розпочату справу, а спробую довести її до кінця, намагаючись назвати якнайбільше зафіксованих на світлинах футболістів.

Звісно, не лише ходорівці перебували у складі колективу (їх якраз найлегше “вирахувати”), але змагалися також і “варяги” (тобто запрошені приїжджі гравці). Серед них були представники відомих команд, зокрема львівських “Карпат”. Їх змогли би назвати колишні “футбальори” “Цукровика”, про що їх дуже попрошу. Хоч і не бачу, щоб В. Кучмій заглядав на мою сторінку, проте Олександр Кочегаров, Олег Ковальов, Андрій Луців, Ярослав Пшик (можливо, ще когось забув) вряди-годи “заходять” на неї. Тож давайте спільними зусиллями це зробимо. Для історії!..

Аби не відкладати справу в “глибоку шуфляду креденса”, вбачаю за потрібне написати дещо вже нині, відразу після вчорашнього допису. Так би мовити, по свіжих слідах. Відповідно, виставляю ті ж світлини, що й учора, щоправда, пронумерувавши їх: світлина перша, друга і т. д. Бо, власне, навколо них і буду “танцювати”,

Намагаючись назвати зображених “грачів” (тих, що знаю). Кого не озвучу, то прошу вас, шановні панунці та панусики читачі, зробити це. Звісно, якщо буде ваша величезна ласка і якщо будете знати, хто на тих фотографіях зафіксований.

Хоча, відверто кажучи, надія на вас мацьопка. Не тре мати фест великої клепки в кебеті, жиби зробити висновок: знимочки ще сяко-тако ви переглядаєте, текст студіює дуже мало осіб, а висловлюються, відповідають чи коментують одиниці, яких можна полічити на пальцях одної руки. Але маємо те, що маємо! Може, буде ліпше…

Та перш, ніж приступити до фоток, спробую означити команди, котрі виступали за Ходорів від самих початків, а це приблизно кінець 1920-х років. При цьому скористаюся дослідженням палкого шанувальника футболу зі Львова, на ім’я Євген, який скрупульозно досліджує цю гру на теренах Львівщини. Літ десять-п’ятнадцять тому він звертався до мене, уточнюючи дещо про наш містечковий футбол, а потім прислав підготовлений ним допис під назвою “Ходорів футбольний: з погляду неходорівця“. Зважаючи на нього, можна зробити висновки як про стан, так і розвиток популярної гри. Тож пропоную вам прослідкувати за назвами колективів і за часом, коли вони брали участь у змаганнях різного рівня:

• “Сокул” — польська команда на основі спортивного товариства під такою ж назвою – 1931-1933 роки, 1937 рік.
• “Зоря” (якийсь час “Вій“) — колектив, який представляв Українське спортове товариство – 1931-1933, 1935, 1942-1943 рр.
• “Цукровня” — за неї виступали як поляки, так і українці, котрі працювали на підприємстві – 1932-1939 рр.
• “Пломєнь” — тобто полум’я; команда, яка представляла пожежників – 1932-1933 рр.
• “Дрор” — за неї змагалися євреї – 1932-1934 рр.
• “Ходоровія” — українці, поляки, євреї – 1934-1937 рр.
• “Сокіл” — 1934 р.
• “Ганоар” («Хакоах» («Hakoah»)) — євреї – 1935 р.
• “Харчовик” — (післявоєнний колектив) – 1950-1951 роки (дата приблизна).
• “Авангард” — 1959 р.
• “Колгоспник” — 1959 р.
• “Спартак” — 1959-1968 рр. (з короткочасною перервою).
• “Сокіл” — 1969-1973 рр.
• “Цукровик” — 1974-1999 рр.
• “Зоря” (“Будівельник“) — 1987-1996 рр.
• ФК “Ходорів” — 2001-2002, 2012-2015 рр.

Найвищі досягнення ходорівського “Цукровика”:

• Чемпіонат України (ДСТ “Колос”) — ІІІ місце (1970 р.).
• Кубок “Укрбурякоцукроагропрому” — володарі (1987 р.).
• Чемпіонат Львівщини — ІІ місце (1975 р.); ІІІ місце (1974, 1977, 1984, 1993/1994 роки).
• Кубок Львівщини — фіналісти (1970 р.).
• Кубок ДСТ “Колос” (газети “Вільна Україна”) — володарі (1978 р.).

А тепер переходимо до знимочок, які знайомі вам від учора. Проте тепер вони з підписами знайомих мені гравців.

СВІТЛИНА ПЕРША.

Зроблена на стадіоні в Ходорові приблизно на початку 1970-х років. Господарі – праворуч від суддів. І це, по-моєму, той самий склад, що можна побачити на другій і третій фоткартках. Вочевидь, назва команди тоді була “Сокіл”.

Коментар від Олександра Кочегарова: “Ніби впізнаю 4-й зліва Едік Цемер (не впевнений що фамілію назвав вірно), 5-й – Борис Флусов, обидва зі Львова, 9-й кликали Данило (фамілії не памʼятаю) зі Стрия, з воротарем Кизимою завжди приїжджав, 11-й мій брат Володимир“

СВІТЛИНА ДРУГА.

Стоять зліва направо: Роман Яворський (голова профкому цукроварні); Лев Маськович (капітан); Кізима (воротар, здається, на ім’я Ігор); Едуард (правий захисник, прізвища якого не пам’ятаю); Лев Михайлович Кудлик (один із найвідданіших уболівальників, учитель фізкультури у декотрих наших футболістів); ні імені, ні прізвища наступного з черги не згадаю (чи не зі Львова?); Іван Зубач (колишній захисник львівських “Карпат”); Ігор Данилків (кличка “Данило”, зі Стрия); Тадей Щепанюк (тренер, кличка “Максим”).

Присіли зліва направо: Володимир Кучмій (“Куча”); Ярослав Свистак; Богдан Кручак (теперішній дяк церкви святих Косми та Дам’яна); Іван Чех; Олександр Шевчук (“Лесик”).

СВІТЛИНА ТРЕТЯ.

Стоять: Т. Щепанюк; Л. Маськович; Кізима; львів’янин Борис (прізвище не пригадую) кликали Професор; Едуард…; І. Данилків; Боган Білінський з Зарудки (його мама – працювала в магазині чи буфеті); І. Зубач.

Присіли: Я. Свистак, В. Кучмій, Петро Ратич, Б. Кручак.

СВІТЛИНА ЧЕТВЕРТА.

Олександр Кочегаров (капітан); воротар не ходорівський, тому не пам’ятаю; Юрій Бондаренко (колишній оборонець львівських “Карпат”); Ярослав Пахольчук (“Пахоля”); Петро Піддвірний (з Вибранівки); Левко Влах (“Льова”); не ходорівець, тому не пам’ятаю (подібний на Олеся Плахту, але точно не він); Володимир Підлісецький (“Сєка”); Ярослав Чечель (у минулому гравець львівського СКА-“Карпати”); О. Шевчук, В. Кучмій.

СВІТЛИНА П’ЯТА.

Стоять: Л. Кудлик, Юрій Стиранівський (“Юва”); Іван Ковалисько (не з Ходорова); В. Кучмій; Т. Щепанюк; О. Кочегаров; П. Піддвірний, Володимир Кух (воротар).

Присіли: Богдан Чад (уродженець Городища); наступного не пам’ятаю; О. Шевчук; П. Ратич; Роман Герен (“Гєша”, зі Стрия); Андрій Микуш (сумніваюся, але… “Міка”).

СВІТЛИНА ШОСТА.

Стоять: В. Кучмій, П. Піддвірний, Л. Влах; ім’я та прізвище капітана забув (приїжджий); В. Кух; наступного не знаю; О. Кочегаров; Я. Чечель.

Присіли: невідомий мені (не ходорівський); А. Микуш; хлопчина з приходорівських сіл, ініціали якого не пригадую; Юрій Борик.

СВІТЛИНА СЬОМА.

Стоять: Т. Щепанюк; В. Кучмій; грузин і ще двоє за ним (ім’я та прізвища котрих не згадаю); Р. Яворський, Володимир Демків; П. Піддвірний; В. Кух; невідомий мені; Явдик (запасний воротар); Олег Татаревич.

Присіли: Л. Влах; далі – двоє невідомих мені; Роман Бідник (з Нового Роздолу); А. Микуш; Я. Пахольчук; Олег Ковальов; О. Кочегаров; Ю. Борик.

СВІТЛИНА ВОСЬМА.

У верхньому ряду – ветерани київського “Динамо” та судді (перший справа Кухар, який мешкав на Троянді; третій справа – Лаб’як).

Присіли: О. Кочегаров; ім’я та прізвище воротаря не пригадую; Л. Влах, О. Ковальов; Степан Крупей (колишній захисник львівських “Карпат”); П. Піддвірний; Ярослав Баторик (уродженець Бортників); А. Микуш; грузин з невідомими мені ініціалами; Степан Концевич; В. Кучмій.

Увага! Якщо хтось має у своїх “загашниках” старі світлини як на футбольну тематику, так і на інші, то вкотре слізно прошу, стаючи перед вами на коліна: поділіться ними зі мною, будьте такі ласкаві.

Крім того, що ознайомлю на цій сторінці всіх своїх читачів, то ще й збережу для майбутніх поколінь!

За матеріалами фейсбук поста Любомира Калинця