17 липня у м. Ходорові Жидачівського району відбудеться відкриття та освячення пам’ятника Герою України Роману Точину.

О 12:00 в храмі Косми і Дем’яна УГКЦ м. Ходорова відбудеться Богослужіння на вшанування пам’яті Героя,  о 13:30 –  освячення пам’ятника та вшанування пам’яті на могилі Героя Небесної Сотні, Героя України Романа Точина.

Роман Точин народився 6 серпня 1970 року у м. Ходорові, Жидачівського району, Львівської області. Він пішов у вічність на 44-му році життя, загинувши 20 лютого 2014 від кулі снайпера на вулиці Інститутській в Києві.

«Ми захищаєм свою Незалежність, ту, яка є тут у нас на Майдані. Свою свободу, свою незалежність, своє волевиявлення своєї правди. Того, як ми хочемо жити. По-європейськи, в цивілізованому світі. Для того ми і збириаємо ці барикади, щоб закрити кусочок тої свободи, яка існує тут на Майдані. Беркут взагалі вже… Ми вважаємо, що такої сили взагалі не повинно бути. Вони повинні боротися з терористами, а не з мирними людьми. Тому, що тут люди всі мирно наставлені, то що зараз озброїлись кийками і різними желізяками, це через те, що просто людей вбивають в Києві. Люди пропадають, так як за давніх часів комуни. Я просто не можу зрозуміти тої позиції наших державних керівників, які до сих пір не чують нас і не бачать. І тому ми боремось за свою незалежність, за правильний уряд, за уряд який буде дослухатись до людей, який буде спілкуватись з людьми, який буде чути народ. За порядок. За зміни в державі. За чесний уряд, за нормальні, цивілізовані відносини. Щоб бути щасливим, треба мати родину, мати кохану дружину, дітей, я так думаю. То для мене щастя моє.» – з інтерв’ю Романа Точина за кілька днів до смерті.

Родом Герой Небесної Сотні з м. Ходорова, Жидачівського району, Львівської області. Він був сиротою: батько в раньому віці помер, а мати Леся, виховувала їх з братом сама. Роман був сповнений життя. Бігав зранку, купався в озері, возив дітей на лижі, всіх друзів намовив купити ковзани. А підлітком разом із товаришами навіть організував боксерський клуб.

Він мав регулярний заробіток, „золоті руки”, якими збудував власний будинок в Ходорові. Мав чудову родину, дружину та двох донечок. У Ходоровi Романа знали як чудового майстра – не одному тут зводив чи ремонтував оселю, бо ж працював у будiвельнiй бригадi. “Навiть у тому був iдеалiстом: все мало бути чiтко i правильно, – каже Ростилав Гапонюк,товариш . – Якось хлопцi плитку криво поклали, вiн змусив здирати i наново стелити. Але робив все спокiйно, був дуже скромним. Роман свого часу карате займався, але нiколи тих навичок не використовував – навпаки, був таким, про кого кажуть: i мухи не образить. Його всi запам’ятали як людину щиру, добру та життєрадiсну”.

“Це був великий патрiот, революцiонер, – пригадує пан Ростилав. – Ще в часи Помаранчевої революцiї Роман стояв у Києвi увесь час, був командиром. Пiсля того як силовики побили дiтей у столицi, одразу зiбрався i поїхав. Вже 1 грудня був на Майданi. Згодом долучився до Першої сотнi – охороняв барикади на Iнститутськiй. Додому за весь час приїжджав лише раз – перед Новим роком. Захворiв дуже, мусив пiдлiкуватися. Та пробув лише кiлька днiв – i це було його останнє побачення з рiдними.

“Ми вже там всi “засвiтилися”, нас усiх знають, – казав. – Тому не маємо iншого виходу, як стояти до кiнця, до перемоги”. Коли розпитував його про побратимiв, Роман вiдповiдав: “Там такi хлопцi… Такi люди…” Не мiг про них говорити. У мене було вiдчуття, що хоч вiн сидить передi мною, але думками на барикадах”. У Романа – двоє доньок. Молодшiй – 14. Старшiй, Олександрi, – 20, навчається у Тернополi. З нею батько зустрiчався на Майданi. Разом сфотографувалися. Олександра пiдписала фото: “Любимий татусь”..
Убитий снайпером 20 лютого 2014 року, коли намагався витягнути з-під обстрілу поранених побратимів під час контратаки на вулиці Інститутській, лижний шолом Романа пробила куля. Снайпер влучив у праву скроню.

Його ім’ям названо вулицю у м. Ходорові та Ходорівську загальноосвітню школу № 3, на фасаді якої 22 лютого 2015 року урочисто відкрили меморіальну дошку на честь Героя Небесної Сотні. У центрі м. Жидачева 29 квітня 2014 року урочисто відкрили Алею Героїв. Свої деревця на Алеї Героїв висадила й вдова Героя України – Лілія Точин. А 9 червня  2014 року у центрі м. Ходорова відкрили Алею Героїв Небесної Сотні Львівщини, де встановлено пам’ятний знак на честь Романа Точина та пам’ятні знаки з іменами всіх Героїв Небесної Сотні Львівщини. Алеї Героїв, парки і сквери створено також в багатьох інших населених пунктах Жидачівщини. Пам’ятні куточки та виставкові експозиції облаштовано в школах і закладах культури району.

Родина Романа Точина на залишена без уваги і підтримки. Представники владних структур міста і району постійно спілкуються із його рідними. Нещодавно за підтримки керівництва Жидачівської РДА, на основі рішення сесії Жидачівської районної ради, родині Героя Небесної Сотні було надано матеріальну допомогу для спорудження пам’ятника на могилі Романа Точина в м. Ходорові.

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ ЖИДАЧІВСЬКОЇ РДА, 7 липня