У середу, 14 червня, у Львові представили «П’ятикнижжя» відомого українського поета, дисидента, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Ігоря Калинця.
Як передає кореспондент ІА ZIK, на презентації були представлені п’ять видань, які побачили світ у видавництві «Сполом» за останні два роки:
«Про декого і дещо» (публіцистика),
«Молімось зорям дальнім» (повість),
«Знане і незнане про Антонича» (матеріали до біографії),
«Колесо фортуни» (інтерв’ю за 30 років),
«Листи до Дзвінки з ув’язнення» (з листів 1973 – 1978).
Організував цей захід Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», директор якого Ірина Ключковська зазначила, що це, без сумніву, велика подія в літературно-мистецькому житті.
«Ми маємо змогу познайомитися з Калинцем-прозаїком, публіцистом, дослідником, упорядником багатої спадщини Ірини Калинець. Ми можемо побачити іншого Калинця, до якого, які він сам каже, прийшла його четверта муза – громадянська. Ці книги відкривають для нас великий політичний і громадський контекст сучасної України», – сказала Ірина Ключковська.
Також, за її словами, громадянська позиція Ігоря Калинця, яку він показував в часи арешту, заслання і пізніше, вчить людей свободи і досі залишається для багатьох орієнтиром.
Сам автор під час презентації розповів, що коли кілька років тому померла його дружина Ірина Калинець, він «благав Бога ще побути на цьому світі, щоб ще встигнути видати її твори». І за шість років він упорядкував і видав вісім томів її творчої спадщини. За останні ж два роки були підготовані п’ять його власних видань. Якщо врахувати попередні видані книги Ігоря Калинця, йому залишається ще одна книга до десятитомника.
Зала Музею етнографії та художнього промислу ледве вмістила всіх охочих потрапити на презентацію. Привітати автора з виходом «П’ятикнижжя» прийшов голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Також до обговорення були запрошені відомі науковці, літератори і мистецтвознавці – Ярослав Гарасим, Микола і Данило Ільницькі, Тарас Салига, Святослав Пилипчук, Любомир Сеник, Роман Хоркавий, Роман Яців (уродженець Ходорова – примітка ХОДОРІВ СЬОГОДНІ).
Вони проаналізували кожну з п’яти книг. Якщо підсумовувати, то ці видання можна назвати своєрідними документами епохи. Там, окрім творів Ігоря Калинця, багато його спогадів про дисидентських рух, про боротьбу за легалізацію УГКЦ, про атмосферу табірного життя та багато іншого, що може бути цікавою базою для дослідників.