-
Анізія Калинець-Пушкар: «Життя чудове і його треба цінити» (Частина друга)
Застала ж нас війна на городі. Мене, мою старшу сестру Ромцю і покійну тітку Євгенію – восьму дитину діда Романа. Коли померла його перша дружина, то він взяв ще одну. Вона, власне, і народила йому донечку. Але оскільки вона була лише на п’ять років старша за мене, то ми колігували. Отож ми на дідовому городі […]
-
Слідами провідників ОУН-УПА в Ходорові (Частина друга)
Отож перебування Романа Шухевича в Ходорові – доконаний факт. Лише одне питання виникає в цьому контексті. Хто ж був саме тим послідовником Гіпократа, до якого звертався провідник? Відповіді на це охоронець «Зенко» не дає. Спершу я висунув припущення, що оглядав очільника УПА вже згадуваний раніше лікар Олександр Білинський, котрий користувався великим авторитетом не лише в […]
-
Анізія Калинець-Пушкар: «Життя чудове і його треба цінити» (Частина перша)
Скільки себе пригадую, вона завжди просить кликати її цьоцею. Єднають бо нас родинні узи, що ховаються в четвертому-п’ятому колінах роду Калинців. А мені чомусь язик не повертається саме так звертатися до неї. Як постав бар’єр, чи навіть «бастіон залізобетонний», так і не вдається ніякими зусиллями розтрощити його. Хоча у мене є своє пояснення цьому трафунку. […]
-
Іван Гамкало: «Я ще й дотепер вважаю себе бахуром…» (Частина третя)
– Домінують телевізор, інтернет. – Телевізор дебілізує народ, а особливо молодь. Інтернет, якщо в міру, то він розширяє інформативне поле. Але інтернету в селі нема, навіть в школі. Людина, коли відходить від духовних цінностей, від Бога, які контролюють мораль і поведінку, то вона далеко не зайде. Тому багато прикрих випадків, скоєних в стані сп’яніння. І […]
-
Іван Гамкало: «Я ще й дотепер вважаю себе бахуром…» (Частина друга)
– Про таких людей, як ви, кажуть, що вони не матимуть навіть часу аби вмерти. Борони, Боже, аби я на щось таке натякав. Тим паче, впевнений, що життя в таких осіб надзвичайно цікаве. – Життя в мене, направду, цікаве. Не було в ньому якихось різких вибухів, не було дуже різких спадів. Я йшов рівно. Старався […]
-
Родом з містечка над ставом (Частина друга)
Перебуваючи в Польщі, він зав’язав контакти з багатьма закордонними кореспондентами і 1928 року став першим референтом Української парламентської репрезентації у Варшаві, а також першим представником української преси у центральній організації всіх газет Польщі – Клубу парламентських звітодавців. У польській столиці Кедрин пробув шість років, аж поки в 1931 році його не викликав до Львова новий […]
-
Іван Гамкало: «Я ще й дотепер вважаю себе бахуром…» (Частина перша)
1 травня 2009 року диригент Національної опери України імені Тараса Шевченка Іван Гамкало відзначав свій 70-літній ювілей. Зустрівшись з ним напередодні цієї дати в його затишній київській квартирі на Шулявці, думав, що завершу інтерв’ю до знаменної дати нашого славетного земляка. Однак не так склалося, як гадалося. Тим не менше, свій задум вирішив довести до логічного […]
-
Родом з містечка над ставом (Частина перша)
До талановитих і вартих визнання трудівників пера належить, безперечно, і патріарх української журналістики Іван Рудницький, більш знаний у професійних колах як Іван Кедрин. Народився він 22 квітня 1896 року в Ходорові, хоча коріння його роду знаходилося поза ним. Його тато, також Іван Рудницький (1856-1906), був сином греко-католицького отця-декана Михайла Рудницького з Поморян, одруженого з Каролиною […]
-
Ігор Калинець: Тепер це смішно, що за твори людину можуть звільняти з роботи й заарештовувати (Частина друга)
«До українців у Радянському Союзі було найжорстокіше ставлення» — Що допомогло вам не зламатися в таборі? — По-перше, мені було легше, бо ми, шістдесятники, — Іван Світличний, Семен Глузман, Зиновій Антонюк, Микола Горбаль — були разом у таборі. Ми жили в таких бараках із двоповерховими ліжками, в яких перебувало по 30-50 людей. Також із нами […]
-
З когорти романтиків (Частина друга)
– Петре Івановичу, а фах електрика ви коли встигли здобути? – У школі був спеціалізований клас. В мене другий розряд електрика, і я отримав відповідний диплом, який до сьогоднішнього дня маю. Але, згідно з ним, я – електромонтер. А мені хотілося в електромонтажники. Ну, ЛЕП-500 – «непростая линия…» То була романтика, щоб обов’язково лазити по […]