ФАКТ…
Комітет із питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування вирішив підтримати подання Львівської обласної ради про перейменування села Прибілля Дев’ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області на село Ятвяги.
Члени Комітету взяли до уваги, зокрема, що село Прибілля входить до складу Дев’ятниківської сільської ради і знаходиться на відстані 37 км від районного центру міста Жидачів. У селі проживає 99 осіб. Згідно з алфавітним покажчиком старих найменувань у довіднику «Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій» (К., 1947 р., с. 1040), село Прибілля раніше мало назву село Ятвяги і входило до складу Новострілищанського району Дрогобицької області. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21 травня 1959 року Дрогобицьку область ліквідовано, а її території передано до складу Львівської області. Після змін в організації районування в Українській РСР в період 1962-1967 років село Прибілля обліковується у складі Дев’ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області.
Інститут української мови НАН України вважає перейменування села Прибілля на село Ятвяги обґрунтованим, оскільки це сприятиме поверненню історичної назви населеному пункту, під якою він згадується в писемних джерелах, починаючи від XV ст.
Питання про перейменування села Прибілля підтримала територіальна громада на загальних зборах громадян, це питання погоджено відповідно до законодавства, його розглянули і схвалили Дев’ятниківська сільська, Жидачівська районна, Львівська обласна ради.
… І КОМЕНТАР
Цікавим є походження колишньої, а тепер поверненої, назви села, розташованого в мальовничих місцинах на лівому березі річки Боберки поміж сусідніми селами Орішківці, Калинівка, Дев’ятники, Юшківці. Щоб довідатися про назву Ятвяги більше, звернемося до відомого краєзнавця, автора численних брошурок про історію сіл Львівщини Василя Лаби. Як стверджує історик, вона походить від однойменного литовського племені, з яким наприкінці ХІ-ХІІ століть воювали наші предки. Ятвяги, котрі жили на правому березі ріки Німан, могли потрапити в наші краї, будучи захопленими в полон воїнами галицьких князів.
Зазираючи в глибину століть, довідуємося, що на початку 1249 року половці з дружиною князя Данила Галицького ходили в похід на ятвягів у Прибалтику і відбили з полону багато християн. У 1250 році той самий дует рушив у Литву проти князя Міндовга. Наступного року там же в Литві воїни князя Данила разом з половцями та ятвягами били німців. Не можна не зауважити спільні дії галичан і половців. Навіть син Данила Мстислав був одружений з донькою половецького хана Кігака.
Натомість дослідник галицького краєзнавства ХІХ століття Антон Шнайдер вважав, що на місці Ятвяг колись знаходилося давньоруське село Болшів. А ось серед тутешніх мешканців побутують думки, очевидно, нав’язані сусідами-поляками, що нібито колишня назва походила від якоїсь Ядвіги. Іншими словами село Ядвіги.
Як би там не було, а серед місцевих селян домінують світлі особи: біляві, русяві, з блакитними очима. В їхній мові відчутний характерний звук «дз». Зокрема, на любителів потеревенити-попліткувати тут кажуть «дзенькало».
Мирослав ЛИНЕЦЬ.