7 травня відбулась грандіозна подія для такого невеликого села як Бертишів, де проживає 177 осіб. Цього дня тут відкрили краєзнавчий музей. Над його наповненням трудилися й старожили, й діти. Ідейними натхненниками музею в селі стали парох о. Андрій Соколовський та сільський голова с. Кнісела Марія Крайківська.
Вдалося зібрати справді раритетні речі домашнього вжитку, які ще дивом збереглися в оселях селян. Дуже багато вже не дійшло до наших днів, але та дещиця, що є сьогодні, нагадує новому поколінню про рід, про давню історію їхнього рідного села. До слова, минулого року Бертишів відсвяткував 590 років з часу першої письмової згадки.
Історичний день для селян розпочався із Молебня до Матері Божої в храмі Різдва Христового, який відслужили о. Володимир Соколовський, о. Андрій Соколовський та о. Анатолій із Трибоківців. Після цього відбулося освячення води у Йорданській купелі села. Опісля всечесні отці освятили краєзнавчий музей.
Це лише початок, ми плануємо доповнювати вже існуючі експозиції новими артефактами, адже вдалося назбирати дуже багато речей, що згодом увійдуть в експозиції. Сьогодні в кімнаті-музеї представлені зразки давнього одягу, полотна, вишитих рушників, подушок. Зібрано та впорядковано в окремі експозиції речі побуту: кам’яні жорна, ночви, бочівки, діжки, кадуби, посуд.
Окрема експозиція присвячена духовному життю селян, адже ні в давнину, ані тепер селянин не починає і не завершує свій день без молитви. На чільному місці в музеї копія однієї з найдавніших ікон, що перебувала в матірному храмі Бертишева, – ікона Пресвятої Богородиці. На ній збережено напис: «Образ сей перенесений зі старої церкви в XVII ст.» При будівництві нового храму в 1903 році образ віддали на зберігання до церкви у с. Дев’ятники, де вона й досі зберігається як запрестольна ікона.
Окремий розділ музею розповідає відвідувачам про парохів, які свого часу служили на парафії с. Бертишева, про них також докладно розповідає о. Андрій Соколовський у своїй книзі «Історія парафії Української Греко-Католицької церкви с. Бертишів», презентація якої в цей день відбулася для усіх жителів села.
Невід’ємною сторінкою нашої історії є період національно-визвольного руху 30-50-х років XX ст. Село Бертишів не стояло осторонь цих доленосних подій. Тут було, можна сказати, осердя підпільної боротьби, адже віддаленість від головних доріг, лісиста місцевість дозволяли повстанцям довший час вести справу пробудження українців, їхньої свідомості й кликати до боротьби проти окупантів. Неподалік краєзнавчого музею знаходиться криївка, що свого часу служила українським повстанцям за друкарню. В цій підпільній друкарні, що мала назву «Вінниця», виходили у світ такі видання як «За українську державу», «Щоденні вісті». Членами ОУН, УПА були В. Магунь, Михайло Крайківський, Степан Крайківський, М. Комаринський, Василь Комаринський, С. Шельвах, Михайло Чмир, М. Тайліх, Теодор Черкас, Петро Німа, Степан Лаба, Василь Лаба. З села було вивезено до Сибіру 38 селян.
У Січових Стрільцях перебували Петро Василик, Теодор Саприка, Михайло Лаба, Тадей Гурман (вбитий на горі Лисоня), В. Комаринський, Прокіп Василик, Василь Магунь, Йосиф Магунь. Пам’ять про цих людей гідно пошанована в музеї села.
Урочистості продовжились на сцені Народного дому. Марія Крайківська подякувала всім односельчанам за велику підтримку, за надані до музею старожитності, висловила подяку о. Андрію за поради, підтримку та допомогу. Крім цього, сільська голова подякувала представникам фірми «Вінал-Агро» за допомогу в ремонті приміщення.
Запрошений на відкриття музею керівник відділу культури і туризму Жидачівської РДА Зіновій Тимофтевич висловив вдячність громаді села Бертишів, сільському голові та пароху за таку просвітницьку справу. Адже збереження історичної пам’яті є дуже важливим у такий доленосний для України час, наголосив Зіновій Тимофтевич.
Село з такою більш як п’ятсотлітньою історією цьогоріч набуло, окрім музею, ще й доволі ґрунтовно описану історію зародження та розвою Української греко-католицької церкви на цих теренах. Книгу, в якій детально, з посиланням на першоджерела подана історія парафії, написав та видав за сприяння жертводавців родин Лесі та Павла Валігул і родини Наталії та Андрія Дворчиних, пароха Бертишева о. Андрія Соколовського.
Презентуючи свій доробок, о. Андрій розповів про священиків, які правдою та честю служили як Богові, так і своїм парафіянам. Серед таких отців – о. Матвій Прокопович, о. Степан Донарович, який брав участь у паломництві на Святу Землю, о. Миколай Стисловський, о. Константин Стисловський, о. Степан Королюк, який організував у селі змішаний церковний хор, о. Володимир Сенківський та інші.
Про доволі нелегку долю о. Володимира Сенківського розповіла його онука Наталя, яка викладає в Українському Католицькому Університеті. «Я надзвичайно гордий у своєму житті, що ані один з моїх парафіян Дуліб, Дев’ятник, Бертишева ані одним словом на мене не очорнив», – згадувала слова свого діда п. Наталя. Священик Володимир Сенківський пережив заслання в Сибіру, повернувся на рідну землю. За вірність та заслуги перед Церквою похований серед великих достойників Церкви у гробівці греко-католицьких митрополитів і крилошан на Личаківському кладовищі у м. Львові.
Це вкотре доводить нам, як мало ми знаємо про свою рідну землю, про людей, які творили нашу історію.
Після презентації відбувся патріотичний концерт, у якому взяли участь чоловічий ансамбль НД с. Грусятич та аматори сцени Народних домів Кніселівської сільської ради. Завершився захід виконанням духовного гімну «Боже великий, єдиний» та Державного Гімну України.
Оксана ФРАНКІВ.