Рівно 100 літ тому, 1 серпня 2014 року, розпочалася Перша світова війна (тривала до листопада 2018 року). Цей глобальний збройний конфлікт мав вирішальний вплив на історію ХХ століття. Під час воєнних дій на величезних європейських просторах загинуло понад дев»ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Тоді сили Антанти, очолювані Францією, Росією та Великобританією (до них у 1915 році долучилася Італія, а в 1917-му – США) здолали опір так званого Четверного Созу (також відомого як Центральні Держави), до якого входили Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія й Османська імперія.
Уже на початку війни Ходорів стає ареною жорстоких кровопролитних боїв поміж австро-угорськими та російськими військами. Невдовзі воно опинилося під владою російських вояків і перебувало в їхніх руках до 26 червня 1915 року. За цей проміжок часу агресори спалили палац барона де Во (відбудований у 1932-33 роках князем Євгеном Любомирським, в якому тепер один із корпусів Ходорівської лікарні). Після чого сюди знову повернулися австро-угорські частини під командуванням престолонаслідника архикнязя Карла та підрозділи німецької армії Маккензена, котрі спромоглися вибити з містечка частини Брусілова. Згодом розквартирувалися в приміщеннях цукроварні. Знаходячись тут до жовтня 1917 року, вояки згаданих формувань завдали підприємству шкоди на суму 1 мільйон 945 тисяч корон.
Про страшний відбиток, накладений Першою світовою на наше містечко, можна судити бодай із фотографії, на якій зафіксовано розрушену ринкову площу (її мені спрезентувала уродженка сусідніх Вовчатич пані Марія Мармурович (з роду Саляків). Зліва видніється стара понівечена ратуша, посередині – напівзруйнований двохповерховий будинок, трішки далі праворуч стирчать інші руїни. Невтішний міський пейзаж доповнює болото, в якому потопає площа.
Проте повернімося до знимки, яка є, без перебільшення, унікальною. Її навіть можна назвати поштовою листівкою, бо на зворотній стороні є всі атрибути для написання письмового повідомлення. Про місце її видрукування свідчить напис: «4492. Nakl. Liba Klirsfeld w Chodorowie» (видавець – ходорівський жид Ліба Клірсфельд). Час, зображений на світлині, – приблизно 1915 рік. Ця листівка є важливою історичною пам»яткою ще й тому, що її надіслано з Ходорова відомій українській письменниці та громадській діячці Наталії Кобринській.
У тексті, поміщеному на звороті, зазначено:
«Відправник Володимир Кобринський. Ходорів, 24/VII.1916
Дорогенькі! Я заїхав щасливо, але їхав до 4-ї рано – закороткий відпочинок, а задовга їзда. Вкоротці приїде до Рабки (курорт у Польщі – примітка Л.К.) Монастирська – так чув я по дорозі. В сім тижні буду у Львові: цілую сердечно. Твій Володимир».
Здається, всі крапки над «і» розставлено. Залишається уточнити, хто ж такий Володимир Кобринський. Не гарантую стовідсотково, але вважаю, що це – український мистецтвознавець і етнограф, натхненник-організатор і перший директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї.