У Великодній Піст віруючі повинні проводити час у роздумах про віру в Бога, Ісуса Христа і любов,  яка є результатом дії Святого Духа і спрямовує нас на шлях відданості Богу і ближнім, про справи доброчинності і милосердя. Це період для молитов і покаяння, роздумів над своїм життям. 

У цей відповідальний час парафіян м. Ходорова стурбували наміри релігійної організації Свідків Єгови провести масовий захід у нашому місті. 26 березня, на переконання Свідків Єгови, – річниця смерті Ісуса Христа, захід з цієї нагоди з невідомих для нас причин вирішили провести саме у Ходорові. Про це інформували листівки, які знаходили ходорівчани у поштових скриньках. Така інформація занепокоїла мешканців міста, оскільки агітація Свідків Єгови набирає обертів, і подібні заходи спрямовані на якнайширше залучення до своїх лав людей. Можливо, не всі усвідомлюють загрозу, що несе, на перший погляд, звичайна розмова про Біблію і Слово Боже. Довірливі люди не підозрюють, що на них відпрацьовують відповідні методики переконання і впливу, продумано все – від інтонації голосу до цитат, що наводяться на підтвердження їхньої “істини”. Так зване апостольське проповідування скероване проти української Церкви, національних традицій і звичаїв, підриває укладений державний і соціальний устрій.

Отримавши відмову від адміністрації міста Ходорова на проведення зборів у Палаці культури, у пошуках зали, члени релігійної організації звернулися до приватних підприємців міста. Відмовили усі, крім колишнього мера  – пана Мирослава Горачека. Юридично він має право надавати в оренду приватну власність на свій розсуд, скористатися вигідною комерційною пропозицією теж, але є морально-етична складова проблеми. Ходорівчан обурив як вчинок Мирослава Степановича та його цинічне пояснення: „Я не знав, хто такі Свідки Єгови”, так і брутальна фраза його дружини: «Йдіть моліться до своєї церкви!». Нижче ми подаємо довідку про історію, структуру і основні положення вчення Свідків Єгови, аби на майбутнє знав!

Відтак, завдяки вказаному вище пану, до Ходорова з’їхались десятки “проповідників”, які перетворили “Корчак” на імпровізований молитовний дім. Парафіяни УГКЦ нашого міста 26 березня прийшли на площу ім. Тараса Шевченка. Вони майже годину молились за повернення відступників до лона Церкви. У відповідь “гості” бурхливо відреагували на громаду парафіян – вдались до відвертих погроз, фіксували на мобільні пристрої, нарешті викликали міліцію. Абсурдність звинувачень полягала у тому, що в очах Свідків Єгови близько 40 жінок і дітей шкільного віку, які в руках тримали Вервички, постала як агресивна юрба, яка прийшла нищити їхні дорогі автівки. Ось і чудовий приклад подвійних стандартів цієї релігійної організації. З одного боку вони не визнають державної символіки, не служать в армії, не беруть участі у виборах, бо не визнають влади, але хіба міліція це не владна структура? Тобто визнавати і користуватися можна, якщо це на їхню користь.

Приїхали Свідки Єгови на своє зібрання, але з’ясовувати стосунки з парафіянами УГКЦ для них виявилось значно важливішим. Агресивна реакція “проповідників” на ходорівчан, які на той момент були на тротуарі, а це – територія міста (!), на подвір’я приватної власності пана Горачека вони не заходили, до приміщення, в якому проводили зібрання також, є свідченням нетерпимості й агресивності до інших конфесій, а не любові до ближнього.

Якщо конфесії різних Церков вміють знайти порозуміння і між ними активно проводиться екуменічний діалог, то з людьми, які перебувають в тенетах секти, з яскраво вираженим тоталітарним ухилом такий діалог не можливий.
Інцидент, що, на превеликий жаль, стався 26 березня, засвідчив, що треба бути пильним щодо того хто і з якою метою проводить масові зібрання у місті. Подібні заходи розпалюють міжконфесійну ворожнечу в громаді, ображають релігійні почуття віруючих української Церкви.

Ми, як християни, маємо за обов’язок відстоювати свою греко-католицьку віру, національні традиції української духовності.

Парафіяни УКГЦ св. Безсрібників Косми і Дам’яна й
УКГЦ Св. Володимира та Ольги
м. Ходорів

 

ДОВІДКА

ІСТОРІЯ СЕКТИ

“Свідки Єгови” не люблять розповідати про самих себе, і навряд чи ви зможете дізнатись від них більше того, що сказано у яскравих буклетах, схожих на туристичну рекламу. Абсолютна більшість рядових “свідків” зовсім не знайомі з історією та цілями своєї організації. Керівна Корпорація робить все можливе, щоб ця історія не стала відома широким колам. Їм є що приховувати, адже їх “істинне вчення” виникло у 1870-х роках у США і відтоді безліч раз змінювалось, залишаюсь при цьому завжди “істинним”.

Розпочиналось усе так: власник галантерейних магазинів у Пітсбурзі Чарльз Рассел (1852-1916), без богословської освіти, почав самовільно тлумачити Біблію. Після проведення “ретельних біблейських обчислень”, він опублікував у власному журналі “Сіонська Сторожова вежа” невідоме нікому до нього “одкровення”. Суть його в тому, що у 1914 році почнеться Армагеддон, тобто кінець світу. Загинуть усі люди, крім 144000 обраних, котрі, звичайно ж, будуть членами “Спільноти Сторожової вежі”, заснованої Расселом у 1884 році. Оголосивши себе “пастором”, він видав 6-томну працю “Дослідження Святого Письма”, сповнену протиріч та самовільних тлумачень, що не залишає ніякого сумніву у повній релігійній безграмотності автора.

У 1913 році дружина Рассела подала на нього в суд, звинувачуючи у розбещеному житті і подружній зраді, і виграла процес. Трохи згодом Рассела знову судили, цього разу за шахрайство та використання фінансів секти. На суді “пастор” осоромив себе, коли поклявся, що прекрасно володіє грецькою мовою, а був не здатен назвати навіть літери грецького алфавіту.

Минув 1914 рік, а обіцяний кінець світу так і не настав, тому багато його послідовників покинули секту. “Пастор” Рассел не розгубився і “переніс” Армагеддон на 1915 рік, котрий також спокійно минув. А в 1916 помер сам “пророк”, що своїм безглуздим вченням спрямував тисячі людей у пітьму.

Наступним головою секти став Джозеф Рутерфорд, котрий перш за все встановив нову дату Армагеддона на 1918 рік. Коли минула ця дата, здійснивши “ряд простих обчислень”, Рутерфорд призначає день “гибелі людської цивілізації” на 1925 рік. Вони обіцяли, що Авраам, Ісаак та Яків воскреснуть і повернуться на землю у 1925 році. Впевненість у кінці світу саме цього року була настільки сильною, що багато фермерів весною 1925 навіть не сіяли на полях. Після чергового провалу дата Армагеддону довго не називалась, доки не “перескочила” на 1942 рік. Послідовники секти в очікуванні “раю на землі” збудували прекрасний маєток в Сан-Дієго, який назвали “Бет-Сарім”, що єврейською означає “дім князів”, у якому голова секти благополучно проживав до своєї кончини у 1942 році.

Можна навести ще кілька дат про настання кінця світу зі “Сторожової вежі” – 1946, 1955, 1965 і, нарешті, 1980. Але щоразу вони помилялися. Біблія говорить, що нездійснене пророцтво є ознакою лжепророка (Втор. 18.21-22).

ОСОБЛИВОСТІ ВЧЕННЯ

Свідки Єгови вчать, що:
•    людська душа перестає існувати після смерті;
•     Христос був розп’ятий на стовпі, а не на хресті;
•    лише Єгова є Богом, а Христос є Його підвладним Сином, першим Його сотворінням, як результат – несприйняття боголюдськості Ісуса Христа;
•    заперечують тілесне воскресіння Ісуса Христа;
•    земля буде існувати вічно, і люди праведні зможуть вічно проживати на ній без горя і печалі,
•    заперечують Богоматеринство Марії
•    закидають Церкві небіблійність її вчення про Пресвяту Трійцю;
•    вважають церковні ікони та образи ідолопоклонством та суперечить Біблії, тощо.

СТРУКТУРА СЕКТИ

У “Свідків Єгови”, як і в інших тоталітарних культах, існує жорстка система управління, яку очолює керівна Корпорація, що має абсолютну владу і єдиний авторитет. Цікаво, що у США, Франції та інших країнах секту дозволили зареєструвати лише як комерційну організацію, видавництво (а не як релігійну).
Усі, хто знайшли у собі сили і мужність порвати з сектою, свідчать, що її учасників чекає не вивчення Біблії, не молитва і праведне життя, а елементарне промивання мозку. “Свідку” суворо забороняється: святкувати релігійні празники, день народження, виконувати державний гімн, служити в армії, спілкуватися з не-“свідками” (остання “заповідь” зруйнувала тисячі родин); категорично заборонено переливати кров (щороку гинуть сотні людей, що відмовляються від переливання крові, гинуть невинні діти, врятувати яких відмовляються їхні батьки-фанатики).
“Блага вістка про Армагеддон”, принесена до нас від Бруклінської Корпорації, говорить про повне знищення сучасної земної цивілізації, а врятовані “Свідки Єгови” насолодяться “безкінечними благословіннями”.

Вчення організації паразитує на релігійному почутті, проповідує ненависть до Святої Церкви, національної культури, прививає неприязнь до людей і нетерпимість до будь-якої опозиції. Секта офіційно заборонена у багатьох країнах, оскільки основною темою її проповіді є пропаганда міжрелігійної ворожнечі.

 

 

ДИТЯЧА БІБЛІОТЕКА ФОРМУЄ ОСОБИСТІСТЬ
Читання відіграє велику роль у житті дітей, набагато більшу, ніж дорослих. Книга, прочитана у дитинстві, залишається у пам’яті на все життя і впливає на подальший розвиток особистості. Дитина, яка потоваришувала з книгою, має широкий світогляд, різнобічні й глибокі знання. Саме тому працівники Ходорівської бібліотеки-філії для дітей прагнуть привити дітям любов до друкованого слова, для чого у своїй роботі використовують різні форми та методи пропаганди книги.

Дитяча бібліотека Ходорова є місцем популяризації української дитячої книги. Її працівники успішно справляються із поставленим завданням – зацікавити юних читачів. Бібліотечні фонди майже щомісяця поповнюються новими надходженнями. Це дає можливість дітям ознайомитися з усіма новинками сучасної дитячої літератури, серед яких дедалі більше з’являється нових імен. На зміну визнаним авторитетам приходять Сашко Дерманський, Тамара Крюкова, Леся Воронина, Сергій Дзюба,Ганна та Петро Владимирські, Валерій Герланець, Олександр Ільченко та багато інших неординарних авторів.

Ходорівська бібліотека-філія для дітей є структурною одиницею Жидачівської районної централізованої бібліотечної системи. Вона обслуговує більше тисячі дітей шкіл та дошкільних навчальних закладів Ходорова та навколишніх сіл. Бібліотека працює спільно з батьками та вчителями над формуванням любові до книги, здійснює широку соціокультурну діяльність, ініціює проведення заходів, організовує зустрічі з письменниками, діячами культури і мистецтва та презентації їхньої творчості; проводить змістовні, цікаві культурно-масові, театралізовані заходи, літературні вечори, читацькі диспути. У бібліотеці постійно діють тематичні книжкові виставки та експозиції творчих робіт талановитих читачів.

Від початку 2013 року бібліотекарі провели низку пізнавальних заходів з дітьми молодшого і старшого відділів. Учні 2-3 класів відзначили день рідної мови, взявши участь у заході «Подорож до королівства української мови». На літературному святі «Шевченкове слово – величне!» школярі 1-4 класів вшанували пам’ять Кобзаря. На день голосного читання бібліотекарі читали казочки дошкільнятам. У березні відбулось обговорення учнями 3-4 класів книжки Лесі Ворониної «Таємне товариство боягузів», яка стала «Книгою 2012 року». Для учнів 5-9 класів у бібліотеці провели свято «Вітрила книг дарують нам знання». Школярі 7-8 класів вшанували 95-у річницю подвигу Героїв Крут під час години спілкування «Ластівки над Крутами». У бібліотеці провели конкурс «Найкращий читач України» серед користувачів, учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл міста, переможцем якого став Сергій Татомир.

Працівники бібліотеки добре знають про неперевершене значення казки у житті дитини. У молодшому відділі обслуговування бібліотеки оформлено книжкову виставку найкращих збірок казок «Країна казкова – країна книжкова». Щоб прищепити і виховати любов до книги та пробудити бажання читати казки, кожному дошколярикові, який записується до бібліотеки, бібліотекар читає вголос казочку.

Гордістю Ходорівської дитячої бібліотеки є те, що натхненні читанням книжок у молодшому віці діти, коли підростають, починають писати власні. Оля Гарасимів друкує свої вірші в альманасі «Гомін Підгір’я» Дрогобицького державного педагогічного університету. Софія Лупанова випустила книгу «Я існую?» та готує до друку нову.

Усі досягнення бібліотеки – заслуга її працьовитого колективу під керівництвом Надії Гарасимів. Люба Тарнавська, Лілія Магац, Сергій Тягун завжди повні ідей, нових планів і проектів, які активно втілюють у життя. Інколи дивуєшся, звідки у них береться стільки енергії і творчого потенціалу, незважаючи на нелегкі умови праці. Потім розумієш: вони черпають сили зі своєї роботи, з кожної книжки, яку щиро люблять. Власними силами та з допомогою батьків, бібліотекарям вдається переборювати побутові труднощі.

Дітям завжди подобається нове. Щоб поглибити інтерес до читання, бібліотекарі разом з читачами, першими серед дитячих бібліотек області, стали членами буккросингового руху – оформили спеціальну «безпечну поличку» з назвою «Засвітимо зірничку буккросингу». Тут діти можуть обмінюватись прочитаними книгами. Вони цілеспрямовано приносять і залишають книги у бібліотеці, щоб інші могли їх прочитати. Таким чином, книги мандрують від одного читача до іншого і не залежуються на поличці.

Дитячі бібліотеки займають особливе місце серед бібліотек України, адже вони формують читача, є найпершою бібліотекою у житті багатьох дітей.

О. КАРАЧЕВСЬКА.

 

 

ДОПОМОГА КОЖНОГО Є ВАЖЛИВОЮ І ВІДЧУТНОЮ
Навчання у музичній школі – це не тільки опанування навичок гри на музичному інструменті. Це – більш витончений погляд на навколишній світ, виховання таких рис характеру, як цілеспрямованість, вміння цінувати свій час.

Ходорівська дитяча музична школа зіграла важливу роль в естетичному вихованні багатьох поколінь мешканців міста. Викладачі школи створюють навколо себе атмосферу справжньої любові до прекрасного, потягу до вічних духовних цінностей, прагнення зберігати та примножувати найкращі традиції музичної культури. Педагогічний колектив знаходиться у постійному творчому пошуку.
Ходорівська дитяча музична школа цього року святкує своє сорокаріччя. 37 висококваліфікованих педагогів навчають 232 учнів, тридцять відсотків з яких проживають у сільській місцевості. У школі є багато викладацьких та учнівських мистецьких колективів. За останні п’ять років школа активізувала свою концертно-педагогічну діяльність. Впродовж 2011-2012 навчального року вчителі та учні підготували 31 концерт районного та місцевого значення, а впродовж нового 2012-2013 – 15. Учні Ходорівської ДМЗ із задоволенням приймають участь у численних конкурсах різних рівнів. Впродовж минулого навчального року 5 учнів були нагороджені дипломами І ступеня, 5 – другого, 14 – отримали дипломи третього ступеня.

Успішне навчання дітей у музичній школі було б неможливим без постійної підтримки батьків. Саме вони заохочують і стимулюють дітей до навчання. «Батьки завжди цікавляться побутовими проблемами школи та намагаються допомогти у їх вирішенні. У нелегкий час допомога кожного є важливою і відчутною», – розповів директор Григорій Вавричин.

Часто батьки дарують школі музичні інструменти, як це зробили Зоряна Лобойко, яка презентувала школі фортепіано, батьки випускниці Ані Чад – ксилофон, директор ТОВ «Вінал-Агро» Роман Михайлюк купив акордеон. Інші батьки надають школі посильну спонсорську допомогу: Надія Бурцева, бабуся однієї з учениць, допомогла придбати світильники для шкільних коридорів, батьки Юлії Богачевської придбали баян, допомагали у перевезенні інструментів та надавали будівельні матеріали для поточного ремонту. Бабуся Христини Клак, Анна Дейкало, неодноразово оформляла сцену для концертів та готувала стендові матеріали для школи. Дідусь двох учнів, Володимир Мелех, допомагав виконувати столярні роботи під час ремонту. Майстер музичної школи Володимир Копій реставрував п’ять бандур. Богдан Дучій, батько випускниці, подарував школі бандуру “Львів’янка”. Батьки учнів з с. Сугрів, Я. Леськів і Г. Гвоздевич, директор Народного дому с. Загірочко Л. Піняк та директор Народного дому с. Сугрів І. Ханас— неодноразово позичали костюми ансамблю бандуристів. Батьки учнів з села Грусятичі класу викладача А. І. Марущака подарували баян для занять у Грусятицькій філії Ходорівської музичної школи. Т. Демченко, М. Якимович, С. Гладкий подарували філії акордеони своїх дітей. Цими інструментами користуються  сироти, діти із малозабезпечених сімей.

Неодноразово школі допомагав міський голова Ходорова Олег Коцовський. За його сприяння обладнали додатковий навчальний клас. Благодійний фонд «Милосердя Ходорівщини» (голова М. Калинець) надав меблі для зберігання інструментів, переобладнання бібліотеки і кабінету завуча, електричний орган.
Там, де у батьків виникають труднощі, вони закликають до співпраці спонсорів та меценатів, які радо відгукуються. Підприємець Мирон Кутний придбав для школи телефон-факс, електровмикачі, фортепіано. Підприємець Тарас Мочарський виділив кошти для перевезення хорового колективу на конкурс у м. Стрий. За 5 тис. гривень, які дав на потреби школи народний депутат України Олег Канівець, придбали чотири вікна. Депутат обласної ради Андрій Кіт допоміг повністю перекрити школу. Викладач Львівського музпедучилища, колишній учасник хору «Трембіта» Ігор Хитра оновив шкільну бібліотеку понад 200-а примірниками цінної спеціальної літератури.

«Всі ці зусилля спрямовані на покращення матеріально-технічної бази школи. Як наслідок, виникла потреба створити ініціативну групу, яка б займалась вирішенням господарсько-побутових проблем школи. На початку нового 2012-2013 навчального року у музичній школі, вперше за 40 років існування, створили батьківський комітет», – розповідає Г. Вавричин. – До його складу входять батьки учнів всіх відділів: Г. Гвоздевич, М. Воркуй, Н. Кіжеватова, С. Ленишин, Н. Бурцева, Я. Яцукщак, О. Дунько, Л. Гринишин, Ю. Юревич, Я. Сидорчук. Метою їх діяльності є сприяти керівництву установи в удосконаленні умов здійснення освітнього процесу, організації загальношкільних заходів, проведенні роз’яснювальної та консультативної роботи серед батьків, залученні учнівської молоді. За короткий час своєї роботи батьківський комітет активно долучився до організації святкування 40-річчя музичної школи: бере участь у створенні декорацій, виготовленні ювілейного фотоальбому випускників та викладачів школи. Марія Воркутій відремонтувала ремені для баянів та акордеонів.

Основною метою батьківського комітету на даний час є участь у конкурсі мікропроектів місцевого розвитку 2013 р. за напрямком «Підвищення енергоефективності», що передбачає заміну вікон та облаштування внутрішніх туалетів. У разі перемоги, батьківський комітет фінансує 5% від суми проектно-кошторисної документації, певний відсоток виділяє міська управа, решту — районна рада».
«Викладачі та учні Ходорівської дитячої музичної школи – це велика дружна сім’я, поєднана серцями дорослих і дітей. Нашу сім’ю, як і кожну, пов’язують не тільки будні, а й свята. У нелегкому повсякденному житті є небайдужі до нашої роботи і досягнень школи люди, які не залишаються осторонь у вирішенні важливих питань шкільного життя, за що ми їм щиро вдячні», – наголосила заступник директора О. Кобринович.

О. КАРАЧЕВСЬКА.

 

 

КОБЗАРЮ, ЗНОВ ДО ТЕБЕ Я ПРИХОДЖУ,

БО ТИ ДЛЯ МЕНЕ – СОВІСТЬ І ЗАКОН!
Ходорівська міська бібліотека для дорослих 2 квітня розквітла українськими віночками, різнобарвними стрічками, вишиванками, у які були одягнені учні – учасники конкурсу читців Шевченкової поезії, що став справжнім святковим дійством. Голова міського товариства «Просвіта» М.Носик, звертаючись до присутніх наголосила, що учні та вчителі міських загальноосвітніх шкіл зібралися, щоб вшанувати Кобзаря – великого сина українського народу, творчість якого була й залишається невичерпною скарбницею народної мудрості.
Щорічно Шевченківський конкурс відбувається у двох номінаціях: конкурс читців – «Шевченкове слово» і конкурс малюнків «Шевченковими стежками». У читальному залі на панно та столах були розміщені учнівські малюнки, які викликали захоплення у вчителів, учнів, батьків та членів журі. Підсумки конкурсу малюнків будуть проводитися окремо.

Оцінювало конкурс читців журі у складі: М.Носик, голови товариства «Просвіта», Г.Калинець, викладача української словесності Ходорівської філії ЛТК, М.Бас, директора ЦДЮТ, Н.Калинець, заступника голови «Просвіти», І.Уцик, завідувача бібліотеки для дорослих, І.Лозинської, голови СУ, Р.Гапонюка, секретаря Ходорівської міської ради.

Учні загальноосвітніх шкіл продемонстрували високий рівень виконавської майстерності, досконалого виразного читання творів Т.Г. Шевченка. Особливо хочеться відзначити М.Трендяк (4-Б кл, ЗОШ №1, уривок з поеми «Катерина»), Ю.Бордун (8 кл,ЗОШ №1, поема «Розрита могила», Ю. Підлужну (9-А кл, ЗОШ №3, поема «Лілея»).

Власні поезії, присвячені Кобзарю, з надзвичайно високою виконавською майстерністю прочитали автори: А.Лук»янчук, учень 5-Б класу ЗОШ №3, та М.Зварич, учениця 10 класу ЗОШ№1.

Конкурсанти були розділені на три вікові категорії, переможцями у яких стали:
Вікова група 10-11р (уч. 4-5 кл): Д.Гринишин (ЗОШ №2), М.Горачик(ЗОШ №1), М.Триндяк(ЗОШ №1).
Вікова група 12-14р (уч. 6-8 кл): Ю.Бордун(ЗОШ №1), С.Татомир (ЗОШ №2), О.Матулка(ЗОШ №3).
Вікова група 15-17р (уч. 9-11 кл): Д.Юрчак (ЗОШ №1), Л.Калинець (ЗОШ №3), М.Макух (ЗОШ №2).

Переможців конкурсу «Шевченкове слово» нагородили дипломами та книгами. Підводячи підсумки поетичних змагань, М.Носик наголосила, що порівняно з попередніми роками, збільшилася кількість учасників, зріс художній, творчий, естетичний рівень школярів, удосконалилися навички виразного декламування, вміння виступати перед аудиторією. Присутні відчули насолоду від спілкування з невмирущим словом великого Кобзаря українського народу.

Шевченківський конкурс поезії – це свято весни, краси, творчості, майстерності, таланту обдарованих учнів та кропітка праця вчителів української словесності, які понад усе ставлять любов до рідного Шевченківського слова.

Марія КРАЇВСЬКА.

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ВАЛЕРІЯ БОБРОВИЧА «ЩОДЕННИК СОТНИКА УСТИМА»
6 квітня у Палаці культури міста Ходорова відбулася презентація книги «Щоденник сотника Устима» Валерія Бобровича. Ходорівчанам було представлено друге, доповнене видання військових мемуарів одного із засновників УНА-УНСО, Начальника Головного Штабу УНСО полковника Валерія Бобровича – людини, яка пройшла В’єтнамську та Кавказьку війну, брала участь у Придністровському конфлікті.

Знаменно, що Валерія Бобровича, відомого як сотник УНСО Устим, представив Герой України, син легендарного генерала Чупринки, Юрій Шухевич. Герой України рекомендував кожному присутньому прочитати «Щоденник сотника Устима» – книгу про мужність та рішучість українських миротворців, які воювали за територіальну цілісність та незалежність і державний суверенітет Грузії. Ця книга, на думку Ю.Шухевича, показала, що в Україні є люди, готові дати рішучу відсіч агресорам.

В.Бобрович, розповів, що книга «Щоденник сотника Устима» – це правдива розповідь про участь українських добровольців у військовому конфлікті Абхазії на початку 90-х років минулого століття та 2008 року. Це історія про сучасну війну, блискучі операції, жорстокість і смерть, справжню чоловічу дружбу, тяжкі поранення і неминучі втрати. Автор наголосив, що це не кабінетні мемуари, а справжня хроніка війни. В.Бобрович дав згоду використовувати матеріали книги як військові інструкції для викладання в Естонській військовій академії. Книжка розрахована на тих, хто розуміє, що війна за власну свободу ніколи не закінчується.

Полковник УНСО переконаний, що у тактичному, політичному та інформаційно-політичному напрямках боротьба жменьки українців показала Росії, що у разі збройного вторгнення в Україну росіяни не отримають перемоги – не буде урочистого марш-параду українськими шляхами. На думку Валерія Бобровича, участь українських добровольців у боротьбі за територіальну цілісність та незалежність і державний суверенітет Грузі ще раз підтвердила: в Україні є справжні козаки – шляхетні лицарі, чиє життя показує нам зразок мужності, а подекуди й відчайдушності. Вони власноруч кують славу, утверджують своїми звершеннями велич України.

Передмову до книги військових мемуарів написав надзвичайний та повноважений посол Грузії в Україні Г.Катамадзе, післямову – Герой України Ю.Шухевич. Здійснено переклад «Щоденник сотника Устима» на російську мову.
Ю.Шухевич, В.Бобрович відповів на запитання присутніх, які стосувались не тільки діяльності українських добровольців у Грузії, а й політичної кризи в Україні.

З молитвою до ходорівчан звернувся майбутній капелан УНСО о.Степан, який наголосив, що нема більш богоугодної справи як захист рідної землі.

Марія КРАЇВСЬКА.

ХОДОРІВЩИНА, 11 квітня

 

ВІЗИТ СПІВДРУЖНОСТІ
19-20 квітня з дружнім візитом у рамках угоди про співпрацю відвідала гміну Стравчин делегація Ходорівської міської ради на чолі з міським головою Олегом Коцовським.

В управі гміни нас радо зустрів війт п.Тадеуш Ткачик та працівники управи. Міський голова та війт підтвердили наміри подальшого розвитку наших взаємин, підписали ще одну угоду про  культурний та освітній обмін. Війт п.Тадеуш Ткачик запросив наші художні колективи взяти участь у щорічному фестивалі гміни у серпні та підтвердив готовність прийняти групу наших школярів у літній  табір у Стравчині. Міський голова О.Коцовський цікавився можливістю реалізації спільних з польською стороною проектів муніципального розвитку під егідою Євросоюзу.

У рамках програми візиту Ходорівська делегація відвідала музей-садибу класика польської літератури, лауреата Нобелівської премії Генріка Сєнкевича та музей художнього ковальства, виробничі цехи підприємства DEFRO, лідера Польщі на ринку твердопаливних котлів.

З великою зацікавленістю ми ознайомились з роботою комунальних служб гміни та регіонального полігону твердих побутових відходів. Були вражені рівнем комп’ютеризації місцевого магістрального водогону, каналізаційно-насосних станцій та якістю очистки стоків.

Війт гміни  п.Тадеуш Ткачик з гордістю показував нам нещодавно введений в експлуатацію спортивно-оздоровчий комплекс «Олімпік» зведений при допомозі грандів Євросоюзу. У склад комплексу входять: стадіон, малі ігрові поля, басейн, силовий зал, боулінг, 2 кафе,автомобільна стоянка. На завершення візиту ми мали зустріч з місцевими підприємцями які виявляють зацікавленість можливості ведення бізнесу на теренах Ходорівщини.

Ростислав ГАПОНЮК, секретар ради.

 

 

ТАНЕЦЬ – СПОСІБ ПІЗНАННЯ СЕБЕ І СВІТУ
Танець відноситься до найдревніших, найпоширеніших і найдемократичніших видів мистецтва. Здавна важливі події у житті людини супроводжувалися масовими танцювальними видовищами. За даними Української федерації танцю, 20% українців люблять танцювати. Роблять це у гуртках, школах, студіях, у скверах чи просто вдома. З кожним роком все більше українців прагнуть професійно оволодіти майстерністю рухів та ритмів. Для прихильників цього мистецтва танець – це не просто фізичні вправи, а й спосіб пізнання себе і світу. За допомогою танців людина висловлює свої думки, почуття, про які вона не може говорити. Психотерапевти кажуть, що за допомогою танцю можна лікувати людину.

Танцювальне мистецтво у Ходорові має свої давні традиції. Понад шістдесят років у нашому місті діє народний ансамбль танцю “Наддністрянка”, керівником якого є Заслужений працівник культури України Юзефа Йосипівна Коцовська. Оригінальними автентичними хореографічними композиціями «Наддністрянка» здобула популярність і визнання українських та зарубіжних шанувальників. Ансамбль виховав чотири покоління танцюристів, а чимало його учасників знайшли там своє покликання і кохання.

Вже чотири роки в Ходорові існує клуб спортивного танцю «Карнавал». У ньому займається шість груп дітей віком від 6 до 17 років. Метою клубу є популяризація бального танцю та здорового способу життя.

За рішенням ЮНЕСКО з 1982 року 29 квітня, у день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера(1727р), батька сучасного танцю, у всьому світі відзначають міжнародний День танцю. У цей день всі, хто має відношення до танців, відзначають своє професійне свято. Це стосується не тільки тих, хто задіяний у балеті чи класичному танці, але й учасників сучасних танцювальних труп, ансамблів сучасного бального і народного танцю та інших. Танець здатний об’єднувати людей. Завдяки йому стираються всі межі між людьми і не залишається ніяких мовних та культурних рамок.

У Ходорові напередодні Дня танцю у Народному домі ім.З.Кецала відбувся спортивний турнір з бальних танців “Зустріч Друзів”. Програма конкурсу складалась з двох груп танців: стандартних — «Квікстеп», «Слоуфокс», «Повільний вальс», «Віденський вальс», «Танго» і латино-американських — «Пасодобль», «Ча-Ча-Ча», «Самба», «Румба», «Джайв». Вишукане вбрання, граціозні й стрункі постави конкурсантів та чарівна музика перенесли присутніх у казковий світ танцю. Милуючись парами, які кружляли під чарівні звуки вальсу, можна було уявити себе на неповторному віденському балу, а під запальні латиноамериканські ритми самби, румби або ча-ча-ча перенестися думками до «епіцентру» бразильського карнавалу. Захід дав змогу побачити велике майбутнє молодого покоління ходорівчан, душа і серце якого живуть і б’ються у ритмі танцю.

О. КАРАЧЕВСЬКА.

 

 

МІСЯЧНИК ДОВКІЛЛЯ
З 28 березня до 30 квітня у нашому місті проводився місячник довкілля з метою озеленення, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, покращення естетичного та санітарного стану прибудинкових територій, об’єктів масового перебування та відпочинку населення. Організатори акції ставили собі ціль не тільки прибирати місто після зими, а й навчити його мешканців не засмічувати вулиці, парки, сквери, дбати про чистоту довкілля не за приписами та розпорядженнями, а щоденно – зробити турботу про навколишнє середовище нормою життя.

Ходорівчани відгукнулись на ініціативу міської влади. Представники влади, підприємств, громадських та політичних організацій, учнівська молодь, напередодні Великодніх свят внесли свою частку у прибирання міста, допомогли комунальному підприємству навести лад на території рідного Ходорова.

Учні міських шкіл упорядкували військові поховання та могили учасників визвольних змагань на території міського кладовища, прибрали площі біля статуї Ангела та пам»ятника І. Франка (ЗОШ № 3), майдан ім. Т. Шевченка (ЗОШ №1), площу Злуки та прибережну смугу до с. Вовчатичі (ЗОШ № 2), студенти Технічного коледжу НУ «Львівська політехніка» – сквер біля церкви свв. Косми та Дем’яна, лікарняний парк, побілили дерева та бордюри на вул. Грушевського.
Працівники КП «Ходорівське УКГ» вивезли понад 50 машин сміття з вулиць та стихійних сміттєзвалищ.

Працівники Ходорівської міської ради разом з комунальниками посадили десять сосен на площі Злуки, які місту подарував пан Іван Лопушанський. Милуватимуть око прохожих шість сосен, які посадив біля пам’ятника І. Франку депутат Ходорівської міської ради М. Концевич. Створять затишок і прохолоду відпочиваючим у спекотний день 40 берізок, які посадив навколо Ходорівського ставу член міськвиконкому В.Олійник.

Дорогі земляки, щиро вдячні вам за небайдужість до проблем благоустрою нашого краю, адже хто, як не ми самі, створюємо своє життя, свій побут. Впевнені, завдяки нашим спільним зусиллям наш край забуяє яскравими неповторними барвами.

М. ЖОВТАНСЬКА, спеціаліст Ходорівської міської ради.

ХОДОРІВЩИНА, 30 квітня

 

 

ХАЙ СЯЄ СОНЦЕМ В СЕРЦІ СЛОВО МАТИ!
У другу неділю травня ми вшановуємо своїх матерів. День матері – найбільш зворушливе свято для кожного серця. Кожен з нас з дитинства несе у душі єдиний неповторний образ своєї мами, котра завжди зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє і буде щиро любити свою дитину. Хоч офіційно День матері у нашій країні святкують з 1999 року, та в традиції галичан воно з’явилося ще у 19 столiттi.
12 травня в міському Палаці культури відбулося величне свято на честь матерів, яке традиційно готують вихованці міського Центру дитячої та юнацької творчості. Вели програму гуртківці «Живого слова» (кер.М.Бас) Д. Юрчак і Ю. Бордун.

Концерт розпочався інсценізацією «Милі наші матусі» у виконанні учасників екотеатру «Джерельце» (кер.С.Ленишин), яка зворушила глядачів і налаштувала їх на святковий лад.

Вчитель українознавства ЗОШ 1-111ст. №3 З. Лобойко, член міської організації Союз Українок, розповіла про історію виникнення свята, роль матері у житті людини. Схвилювала присутніх легенда про матір: «Свято Матері – це свято нашої Богородиці Діви, наших матерів, нашої України. Від матері ми вчимося бути сердечнішими, добрими, милосердними, готовими допомогти потребуючим. Повага і любов до матері Божої є свідченням нашої світової освіченості, як цілої нації, так і кожної людини зокрема. Мати повинна стати тою доброю провідницею, яка врятує світ від загибелі і звільнить його від зла. Саме мати повинна замінювати зло – добром, безлад – красою, брехню – правдою, несправедливість – справедливістю, ненависть – любов’ю. Тож нехай цей урочистий день об’єднає нас у вдячності за минуле, у сподіванні кращого, радісного і щасливого завтра».

Розпочав святкову концертну програму хор «Струмок» (кер.Б.Презлята, концертмейстер М.Презлята), який виконав пісні про материнську любов і доброту. Бурхливі оплески та сльози на очах присутніх викликали пісні, присвячені матерям, у виконанні вихованців В.Мотрука – І. Суварян, І.Штурмак, О. Грицевича, І. Климковича. Слова вдячності всім матерям прозвучали у віршах, які читали гуртківці  «Живого слова» І. Духній, Ю. Бордун. Особливо вразила присутніх авторська поезія «Цінуйте своїх матерів» Н. Іваськевич.

Веселий настрій створили виступи оркестру народних інструментів «Візерунок» (кер.Т.Качор), старшої і молодшої груп ансамблю «Арт-клас» (кер.Н.Олексин).
На завершення свята п.Галина Ілюк від імені батьків подякували організаторам свята за чудовий концерт і наголосили, що найкращий подарунок для мами – це Богом розвинутий талант дитини.

Тож, давайте цінувати своїх матерів не лише в їхнє свято, а й кожного дня, частіше говорити їм слова вдячності й любові, на які вони чекають з нетерпінням!

О. КАРАЧЕВСЬКА.

 

 

ХОДОРІВСЬКА ГАЇВКА
Великдень – це свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. У цей день великої радості для усіх християн у кожному серці лунають слова, що, наче скарб, дарують вічність і любов: «Христос Воскрес!»

Традиційно в усі часи під час Великодніх свят молодь збиралася біля храму і водила гаївки. Не залишилися осторонь цієї традиції ходорівчани. 7 травня на подвір’ї церкви свв. безсрібників Косми і Дам’яна було людно. На гаївки сходилися дорослі і діти.

Розпочалося святкове дійство «Ходорівська гаївка» виставою «Пригоди писанки» у виконанні гуртківців еко-театру «Джерельце». Присутні з цікавістю спостерігали за кумедними персонажами: писанкою (С.Марків), зайчиком (Р. Буняком), курчатком (Д. Атаманів), ягничкою (І. Штурмак), соловейком (З. Деркачем). Разом із Орисею ( Ю. Марковою) та її подругами (Р. Слюсазар, М. Курик, Д. Микитин) поспішали на допомогу писанці, грали у гру «Навбитки».
Згодом, мама (А. Ленишин) й учасники дійства за допомогою обрядового печива «жайворонків» закликали весну (Ю. Бордун).

Учасники еко-театру «Джерельце» та гуртка «Юна панна» (кер. С. Ленишин) співали веснянки, водили традиційні для нашого міста гаївки: «Ой, на горі, на горбочку», «Під Ходорівським мостом», «Ой, зацвіли фіалочки», «Вербовая дощечка». Дівчатка із задоволенням водили «Подоляночку», «Царівну», «Голубку». Хлопцям сподобалися пісні-ігри: «Грушечка», «Журавель», «Жучок», «Мак». Найменші учасники свята уподобали собі гаївки: «Ой, на горі жито», «Зайчику».

Мелодії гаївки «Кривий танець» линули ген на околиці міста. Під час водіння, здається, безконечної, як саме життя, гаївки «Вію вінок» подвір’я храму враз перетворилося на вінок із барвистого українського одягу, що тягнувся стрічкою, звиваючись перед храмом.

Гаївки завершились, і присутні із хорошим настроєм розійшлися по домівках. Приємно, що у нашому місті до цього часу водять гаївки, адже їх співали ще наші предки за панщини та Київської Русі, у прадавні часи, коли люди обожнювали природу, ставилися до неї, як до живої.

Впевнена, що наш народ повернеться до своїх витоків, відновить багато різних традицій, серед яких гаївки займуть почесне місце.

 

С. ЛЕНИШИН.

 

 

МИСТЕЦЬКІ ЗДОБУТКИ

 

ХОРОВА КАПЕЛА «МРІЯ» – ПЕРЕМОЖЕЦЬ ОБЛАСНОГО ОГЛЯДУ-КОНКУРСУ
14 квітня у приміщенні міського Народного дому міста Дрогобича відбувся обласний огляд-конкурс хорових колективів, присвячений підготовці до відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка та 110-ій річниці  від дня народження М.Ф.Колеси. Мета мистецького заходу – сприяти розвитку української хорової культури, національних співочих традицій та вшануванню пам’яті світочів української культури, покращення виконавської майстерності хорових колективів, збагачення репертуару найкращими зразками української класичної та сучасної хорової музики. В огляді-конкурсі взяли участь аматорські колективи Дрогобицького, Самбірського, Старосамбірського, Турківського, Сколівського, Стрийського, Жидачівського районів, міст Борислава, Дрогобича, Стрия, Трускавця, Самбора у номінаціях: хорові капели, камерні хори, однорідні хори, дитячі хори, сільські хорові колективи, хорові колективи народної манери співу.

Конкурс оцінювало журі у складі: Б.Дерев’янко – професор Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка, заслужений артист України, голова журі; О.Малиць – заступник начальника культури, начальник культурно-просвітницької роботи та навчальних закладів департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини культурних цінностей Львівської ОДА; Р.Береза, директор Львівського обласного центру  народної творчості і культурно-освітньої роботи; О.Дуляба – завідувач  відділом народної творчості Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи, заслужений працівник культури України; І.Даньковський – провідний методист вокально-хорового жанру Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи.

Наше місто на цьому конкурсі з великим успіхом  представляла народна хорова капела «Мрія» під керівництвом О.Кобринович, яка зайняла перше місце. У її виконанні згідно із конкурсними вимогами  прозвучати хорові твори на слова Т.Шевченка, Ф.Колеси та визначного громадського діяча Галичини О.Нижанківського. Р.Береза, директор Львівського обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи, кандидат педагогічних наук, доцент, відзначив значний ріст виконавської майстерності народної хорової капели «Мрія» впродовж останніх років.

Марія КРАЇВСЬКА.

 

 

УСПІХ АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ
Ансамбль бандуристів Ходорівської дитячої музичної школи під керівництвом Олесі Степанівни Вавричин зайняв друге місце на обласному огляді-конкурсі дитячих ансамблів бандуристів серед учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів Львівщини. Перший етап конкурсу пройшов 10 квітня у МБК Стрия. За його результатами, Ходорівська дитяча музична школа була відзначена Дипломом за участь у І турі. Наступний виступ юних бандуристів нашого міста відбувся 27 квітня у м. Львів на фіналі Обласного конкурсу, куди вийшли 14 музичних шкіл.

 

Оцінювало учасників компетентне журі у складі: Народної артистки України, професора, завідувача кафедри народних інструментів ЛНМА ім. М. Лисенка Л. Посікіри, методиста вищої категорії методичного кабінету навчальних закладів мистецтв і культури департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА М. Федуна, керівника ансамблю бандуристів ЛДМУ ім. С. Людкевича Н. Якимець, керівника ансамблю бандуристів Дрогобицькаго ДМУ ім. В. Барвінського О. Пришляк та викладача-методиста Дрогобицького ДМУ ім. В. Барвінського О. Верещинського.

О. КАРАЧЕВСЬКА.

 

 

ЮНА ХУДОЖНИЦЯ ПРЕДСТАВИЛА СВОЇ РОБОТИ
Малюнки дітей завжди захоплюють тим, що в них є яскравість і свіжість вражень, несподівана сміливість, комічна наївність та переконливість. У них проявляються ті якості, які з роками губляться у дорослих – спостережливість та ілюзія, здатність захоплюватися і дивуватися.

22 квітня у Ходорівській школі №1 відкрилась перша персональна виставка юної художниці Марічки Медюх, що є частиною загальношкільної виставки, присвяченої Всесвітньому Дню Землі, яку разом з учнями підготувала вчитель біології Д.М. Ганущак. Авторська експозиція Марічки Медюх «Живе збережемо живим»  відображає красу рідного краю, показує, яку користь ми отримуємо від природи і як впливає діяльність людини на екологію довкілля.

Марічка – учениця 10 класу, відмінниця. Малює з 10 років, з 11-и почала навчалась живопису під керівництвом М.М. Походжай у художній студії міського Центру творчості. Дівчинка з охотою бере участь у різноманітних конкурсах. У 2011 році зайняла перше місце у районному конкурсі «Я маю те, що не вмирає», де за дві години намалювала малюнок, пов’язаний з творчістю Лесі Українки. У 2012 р. посіла друге місце у номінації «листівка» Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Сурми звитяги» і перше – у номінації «Україна моїми очима» в обласному конкурсі «Тарасовими стежками», де представила натюрморт. Цього року юна художниця знов відправила свою роботу на цей конкурс.

Картини, представлені на виставці, намальовані раніше. Марічка розповіла, що малює, коли є настрій, бо на замовлення не завжди виходить. Колоритні живописні картини обдарованої художниці нагадали про те, що пора прокидатися від зимової сплячки. У всіх її роботах відчувається весняний квітучий настрій та сонячне тепло. Художницю надихає природа та все, що її оточує, ідеї деяких робіт приходять уві сні. Вона однаково любить відтворювати чужі та створювати власні картини. Марічка захоплюється творчістю художниці Євгенії Гапчинської, пробує перейняти її стиль зображення людей, хоча більшість робіт дівчини – пейзажі, дуже любить малювати природу.

Наступного року Марічка Дідюх закінчить школу. Вона впевнена, що продовжуватиме малювати, але думає, що її майбутня професія буде пов’язана з точними науками.

О. КАРАЧЕВСЬКА.

 

У СВІТІ СПОРТУ

ШАХИ

Наприкінці квітня з ініціативи та за підтримки приватного підприємця п.Р.Тітика відбулися дитячі змагання Ходорівського шахового клубу «Весняний пролісок», у яких юнаки та дівчата віком від 5 до 14 років розігрували 24 призові місця. Змагання проходили за коловою системою у восьми окремих турнірах різних вікових груп. У п»яти з них змагались юнаки, в одному – дівчата, у двох – юнаки та дівчата змагались разом.

Боротьба проходила напружено. У двох турнірах для визначення переможця довелось проводити додаткові матчі, в одному – додаткові матчі проводились між трьома призерами, які набрали однакову кількість очок.

Переможцями турніру стали: З.Березюк, Б.Герасимчук, В.Закорчемний, М.Морохівська, А.Бабій, Р.Ілюк, Р.Яцущак, О.Тітик. Другими були: У.Закорчемна, Р.Філіповський, Д.Герасимчук, Я.Морохівський, Б.Сава, В.Блюсович, М.Мисак. Треті місця посіли: В.Берник, М.Герасимчук, А.Радик, У.Федан, Б.Терлак, О.Дикопавленко, А.Антонюк, О.Федан.

Учасників змагань та їх батьків Б.Тітик привітав із завершенням турніру, а переможцям і призерам вручив грамоти, медалі та подарунки.
Змагання відбулися у приміщенні павільйону гуртівні.

Олег ГУЛЕЙ.

 

БЛИСКУЧИЙ СТАРТ

Чудово стартував у групі «Б» першої ліги першості області дорослий склад ФК «Ходорова». Ходорівчани, єдині з-поміж 15-и команд-учасниць, після чотирьох турів не втратили жодного очка. Під керівництвом тренера С.Концевича ФК «Ходорів» переміг Раденичі вдома (2:1, голи – І.Калапач), на полі принципового суперника у Жидачеві (2:0, голи – О.Підлісецький, Р.Шуба), вдома Борислав (3:1, голи – І.Калапач, Ю.Піщальник, Т.Бабій).

Після чотирьох турів Ходорів разом з командою с.Торчиновичі/С.Самбір лідирує – по 9 очок, у Н.Роздолу – 7, Пісочної, Жидачева – по 6 очок. Юнацька команда ФК «Ходорів» тричі зіграла внічию (0:0, 1:1, 1:1) і разом з Бориничами і Київцем посідає 9-11 місця (по 3 очки). Лідирують Торчиновичі/С.Самбір  -12, Н.Розділ – 9, Пісочна – 7 очок.

19 травня ФК «Ходорів» їде у Стебник, 29 травня – пропущений матч з Київцем, 2 червня приймає Пісочне, 9 червня – виїзд у Бориничі, 13 червня – приймає Н.Розділ, 16 червня – виїзд у Торчиновичі, 24 червня – приймає Гніздичів, 30 червня – виїзд у Східницю. Перше коло фінішує 21 липня.
Фінансування команди забезпечує депутат  обласної ради А.Кота і Ходорівська міська рада.

Ігор МАРКЕВИЧ.

ХОДОРІВЩИНА, 16 травня