В інтернеті знайшлася ось така історія:

1947 рік м. Ходорів, четвер (у місті базарний день), люди з довколишніх сіл поспішають на базар, хтось продати якись крам, а хтось купити. Але коли люди увійшли в місто то звернули увагу на велику кількість військових Внутрішніх військ, які перегородили всі центральні дороги і всіх людей спрямовували на центральну площу міста. Там в центрі площі стояла шибениця з одною петлею, коли зібралось багато людей, то до площі під’їхало авто і з нього вивели напівпритомного Йосифа Геса, 1914 року народження на псевдо «Гонта», дуже побитого, але духом незламаного. Він спокійно стояв з гордо піднятою головою. Коли його підвели до шибениці, народ на площі завмер, Гонта сказав, що вмирає за вільну Україну, МГБисти кинулись до нього і запхали йому в рота якесь ганчір’я, щоб не дати йому говорити. Гонта помер як герой не зрадивши друзів по підпіллю. А займав він на той час посаду надрайонового провідника СБ ОУН, а перед тим був окружним комендантом ВПЖ(військово-польової жандармерії). Його тіло висіло аж до до ночі під пильною охороною МГБ. Та в ночі його побратими зчинили галас в іншій частині міста і весь гарнізон побіг на ту тривогу, залишивши коло висячого тіла охорону з 4-ох солдат. Повстанці зняли таку охорону і забрали тіло друга Гонти і відвезли в невідомому напрямку. Можете собі уявити, які МГБісти були люті, що їх обвели круг пальця і що робилося в місті і його околицях кілька днів. Я чув пісню про геройську смерть Гонти її співають всі ближні села.

Джерело: http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=13109

Цікаво чи є живими очевидці цієї події, котрі б могли це підтвердити, а також слова пісні про Гонту, якщо знаєте, прошу написати в коментарях.