Усе більше й більше загашників НКВС, МДБ, КДБ стають надбанням широкої громадськості. Спадають грифи «Таємно» та «Цілком таємно», висвічуючи часто-густо засекречені сторінки нашої історії. Ось і нещодавно мені пощастило натрапити на нові дані, пов’язані з підпіллям ОУН-УПА на наших теренах. У кількох подачах спробую ознайомити з ними і вас, шановні ходорівці.
Проте не лише діяльність наших героїв висвітлюють документи. Чимало місця в них відводиться також і функціонуванню репресивної совітської машини, яка безжально винищувала як українських повстанців, так і мирне населення. Тому цього аспекту також не оминатимемо. Деякі документи подаватимемо мовою оригіналу.
ПОСТАНОВА ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРШИХ СЕКРЕТАРІВ РАЙКОМІВ КП(б)У ДРОГОБИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
13 лютого 1940 року
Прийняти пропозицію Дрогобичського обкому КП(б)У про затвердження першими секретарями райкомів КП(б)У тов.:
… Коломийця Т.П. – Жидачівського, звільнивши його від обов’язків другого секретаря Тетіївського райкому КП(б)У Київської області;
Умрихіна І.Ф. – Журавновського (до призначення працював зав. Оргсектором політвідділу залізниці в Гречанах Камянець-Подільської області й інструктором політвідділу 32 кавалерійської дивізії Західного фронту);
Літвішкова М.М. – Ново-Стреліського (до призначення працював головою Пологівського райвиконкому Запорізької області);
Павленка К.П. – Ходорівського, звільнивши його від обов’язків парторга ЦК КП(б)У облліспромгоспу Вінницької області…
(Про особу Клима Павленка хотілося б додати дещо більше. Незважаючи на причетність до комуністичної партії, ця особа мала авторитет серед населення Ходорівщини. Ось що про нього, зокрема, згадувала пані Меланія Білинська (належала до юнацтва ОУН) – дружина добре відомого не лише на Ходорівщині, лікаря Олександра Білинського, який неодноразово надавав допомогу українським повстанцям: «Коли в 1939 році прийшли совітські «визволителі», то почали створювати районні комітети компартії. У Ходорові першим секретарем призначено Павленка, другим – Баслика, третім – Терещенка. Не дивлячись на посаду, Клим Павленко був людяним і доброзичливим. Цього не можна сказати про Баслика, який приніс багато горя мешканцям Ходорівщини.
Знаю, що Павленка відправили на фронт, про що мені розповідала значно пізніше його донька, де він і загинув. Випадок рідкісний, бо майже не траплялося, щоб перших секретарів райкомів компартії відправляли на передову».
Добре відгукувалася про Павленка і пані Ольга Ференчак, яка доводилася рідною сестрою одному з керівників районового проводу Служби Безпеки ОУН Тадею Ференчаку (псевдо «Труд»), який загинув від енкаведистьської кулі 22 грудня 1944 року поблизу Дрохович. Ольгу, яка симпатизувала ОУН і часто виконувала її доручення, працювала касиркою в квитковій касі на залізничному вокзалі. Якось до віконечка підійшов саме Павленко і, оглядаючись по сторонах, тихо промовив: «Я знаю до кого звертаюся. Попередь провід про небезпеку. Нині буде облава». Після цього він рвучко повернувся і миттєво зник. Звісно, Ольга розгубилася, не знаючи чого чекати від такої новини, адже запросто могла бути і провокація. Через деякий час наважилася зателефонувати в депо до Степана Головенка, який невдовзі прибіг на вокзал. Ольга розказала йому про несподівані відвідини. Словом, ввечері, коли облавники нагодилися на явочну квартиру, то нікого там не застали. Відповідно, Павленко допоміг підпільникам).
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК ЩОДО 59 ЧЛЕНІВ ОУН
НА ЛЬВІВСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
13 грудня 1940 року
«УТВЕРЖДАЮ»
НАЧАЛЬНИК УНКВД МАЙОР ГОСБЕЗОПАСНОСТИ (СЕРГИЕНКО)
13.12.1940 г.
По следственному делу №39753
ОБВИНИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ
по обвинению:
- МАКСИМОВА Ивана Андреевича, он же БАРД Богдан Андреевич.
- ВОВК Николая Андреевича.
- МАТВИЙЧУК Николая Михайловича.
- ДУМАНСКОГО Михаила Ивановича.
- БЕРЕЗОВСКОГО Кость-Арпад Амброзеевича.
- СОРОКОВСКОГО Семена Григорьевича.
- ЕДНОРОГ Богдана Саввича.
- МАРКИВА Юрия Михайловича, он же КОСТИШИН Юрий Васильевич.
- КОЦЮБА Тараса Теодоровича.
- КУШНИЦЬКОГО Богдана Николаевича.
- ЛЕВИЦКОГО Олега Васильевича.
- НЫРКА Станислава Михайловича.
- ТЫСЛЯК Степана Михайловича.
- СЛЮЗАРЬ Дмитрия Йосифовича.
- ВОЛОШИНОЙ Елены Васильевны.
- КОВАЛЮК Владимиры Тимофеевны.
- ГРИЦАЙ марты Теодоровны.
- КОВЕРКО Дарьи Максимовны.
- ПИК Ирины Александровны.
- НАКОНЕЧНОЙ Лидии Ивановны.
- ВИННИКОВ Натальи Сидоровны.
- ПАКУЛЯК Михаила Ивановича.
- ГОРБАЛЬ Романа Томовича.
- ДЬЯКОВА Романа Григорьевича.
- ГОНЧАРУК Богдана Семеновича.
- БЕРЕСТ Романа-Марьяна Петровича.
- ГОШКО Николая Михайловича.
- МАТВИЙЧУК Андрея Михайловича.
- ДУМАНСКОГО Петра Ивановича.
- ДУМАНСКОГО Степана Ивановича.
- МАЛАЩУК Людвиги Ивановны.
- КЛАК Петра Васильевича.
- КЛАК Софьи Степановны.
- КРУПП Теодозия Владимировича.
- ГРИЦАЛЮК Богдана Николаевича.
- ПЕЦУХ Михаила Ивановича.
- ОНУФЕРКО Степана Антоновича.
- БУШКА (правильно БУЛКА – примітка автора) Ореста Ивановича.
- ГАВРИЛИШИНА Мирослава Димитриевича.
- СТАРКО Богдана Никитовича.
- ЧАРКОВСКОГО Михаила Теодоровича.
- КОМАР Владимира Степановича.
- КОМАР Любовь Степановна.
- ЗУБАЧ Ирина Антоновна.
- ЖИДИК Григория Стефановича.
- СТОЛЯР Олена Теодоровна.
- СТАВАРСКОЙ Даниилы Петровны.
- КОХМАН Анны Иосифовны.
- РУБИНСКОГО Василия Петровича, он же ДАНИЛЕВИЧ Михаил Васильевич.
- КЛЯЧКОВСКОГО Дмитрия Васильевича.
- МАТЛА Елены Антоновны.
- ПРИТУЛЯК Стефании Васильевны.
- БЕСПАЛКО Ирины Владимировны.
- БОНДАРЬ Анны Андреевны.
- ПОПАДИН Ольги Петровны.
- СВИТЛЫК Лидии Иосифовны.
- ШУХЕВИЧ Натальи Иосифовны.
- МАТКОВСКОЙ Марии-Ангелины Петровны
В преступлениях, предусмотренных ст. ст. 54-2, 54-II УК УССР.
- ШЕНГЕРА Петра Ивановича в пр. ст. ст. 19, 54-2, 1, 20, 206, 17.
(виділено особи Дмитра Слюзара, Миколи Гошка, Ореста Булки, оскільки вони мають прямий стосунок до Ходорова, про що ітиметься далі – прим. автора).
В марте-апреле месяцах этого года Управлением НКВД по Львовской области в Западных областях Украины была вскрыта разветвленная антисоветская повстанческая организация украинских националистов, возглавляемая Львовской краевой экзекутивой.
В тоже время НКВД арестовало весь состав краевой экзекутивы и основной актив этой организации.
После ареста краевой экзекутивы ОУН прибывший из-за кордона по поручению Краковского центра ОУН – МИРОН Дмитрий (згідно зі спогадами вже згадуваної пані Меланії Білинської, Д.Мирон разом зі Степаном Бандерою у жовтні 1939 року короткочасно перебували в Ходорові в оселі Білинськтих – прим. автора), известный в организации под кличками – «Роберт», «Пип» – вместе с ЗАЦНЫМ Львом – известным под кличками «Троян» и «Вик», принимают меры к восстановлению разгромленной краевой экзекутивы ОУН и еще более активизируют антисоветскую деятельность ОУН, подчиняя все одной цели – к подготовке вооруженного восстания против Советской власти, захвата власти в свои руки и создании так называемого «самостоятельного украинского государства, фашистского типа, по принципу: «Украина для украинцев»…
Готовя вооруженное восстание против Советской власти, краевая экзекутива ОУН рассчитывала не только на свои силы, но и на интервенцию одного из сопредельных с СССР государств, причем Краковский центр ОУН вел переговоры с рядом правительств иностранных государств о прямой интервенции против Советской власти.
Для более успешного и эффективного вооруженного восстания против Советской власти МИРОН и ЗАЦНЫЙ подбирают в состав руководства ОУН кадровых членов организации, имеющих большой опыт подпольной работы и конспирации, часть которых проживала нелегально под вымышленными фамилиями…
Таким образом к 1-му сентября 1940 года общее количество членов организации украинских националистов, ведущих антисоветскую работу в Западных областях Украины, подчиненных единому руководству Львовской краевой экзекутивы – выражалось в 5500 человек…
Наряду с этим, через студентов Львовского университета: БЕРЕЗОВСКОГО, СОРОКОВСКОГО и ЕДИНОРОГА краевая экзекутива приняла все меры к тому, чтобы заложить ОУНовские ячейки и организации на территории Восточных областей УССР…
Конкретно о революционной деятельности обвиняемых установлено:
- СЛЮЗАРЬ Дмитрий Иосифович, является активным участником антисоветской повстанческой организации украинских националистов, в которую вовлечен СОРОКОВСКИМ летом 1940 года. По заданию СОРОКОВСКОГО проводил вербовку в ОУН студентов Львовского Университета.
(Дмитро Слюзар – уродженець села Бортники. Навчався в Рогатинській гімназії, а згодом у Ходорові. Був одружений з ходорівчанкою Іриною Геваницькою.
Активний член ОУН на Ходорівщині, в 1943-1944 роках – обласний провідник ОУН у Львові, з липня 1944 року – крайовий провідник ОУН Львівського краю. Псевда у підпіллі – «Арпад», «Золотар». Загинув у грудні 1945 року поблизу Жовкви – прим. автора).
- ГОШКО Николай Михайлович, был арестован по пути следования в город Перемышль. В процессе следствия установлено, что после того, как 3-го марта сего года был убит его сын ГОШКО Владимир – руководитель разведки краевой экзекутивы ОУН, бросил работу в городе Броды и скрывался во Львове у своего брата, имеющего большие связи среди антисоветского элемента.
Встретившись с агентами иностранной разведки, братьями: МАТВЕЙЧУК Николаем и Андреем, ГОШКО договорился о нелегальном переходе гос. границы в сторону Германии, пытался совершить побег за границу, но по пути следования был арестован.
(Микола Гошко – батько відомої не лише в Ходорові дописувачки до газет і журналів, авторки власної книги спогадів пані Анни Гошко-Кіт, а заразом прадід депутата Верховної Ради України Андрія Кота. Микола Гошко був також сотником Української Галицької Армії, комендантом Стрия в роки ЗУНР – прим. автора).
- БУЛКА Орест Иванович, является участником молодежной организации украинских националистов с ноября месяца 1939 года. По антисоветской деятельности был связан с КУНИЦКИМ, ЧАРКОВСКИМ и СТАРК.
(Орест Булка – уродженець села Горигорів Рогатинського району, член ОУН, в’язень сталінських таборів на Колимі. З 1956 року і до відходу у потойбіччя мешкав у Ходорові. Надзвичайно любив квіти, вирощував їх і продавав ходорівцям – прим. автора).
Оригінал. Машинопис.
Родинний архів Люби Комар (Нью-Йорк).
УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ 1933-1955 РОКІВ: Ходорівщина на фоні архівних документів (Закінчення)
Любомир КАЛИНЕЦЬ.