Люди, щоб добратись на роботу, змушені штовхати маршрутку, оскільки дорога Ходорів-Молодинче, що у Львівській області, перетворилась на багнюку.

Про це пишуть в фейсбуці.

«Отак починається ранок простого українця. Щоб доїхали до роботи, люди змушені пхати маршрутки. Маршрутка не може доїхали по такій дорозі. Коли у нас нарешті буде дорога?»,

– пише Любомир Лешко.

Понад 5 кілометрів багнюки долають мешканці сіл Ходорівської громади, аби дістатися до районної траси, щоб встигнути на єдину маршрутку їм потрібно вийти з дому в 5 годині ранку. На роботу, базар чи до лікарні до Ходорова люди йдуть пішки. Маршрутка заїжджає лише до Вербиці, що є найближче від траси. Але інколи і її приходиться штовхати, бо загрузла в багнюці.

Добираються до автобуса возом з кіньми чи з мотоблоку, селяни з гумором називають його ферарі. В Бортниках, Молодинче, Новосільцях і Вербиці, де пролягає ця дорога чи точніше сказати багнюка, мешканці влаштували блокпости, де пропускають тільки місцевий транспорт, щоб вантажівки тутешньої агорофірм ще більше не розбивали дорогу.

Голова Ходорівської громади, Олег Коцовський, каже, що ремонтувати дорогу не в його компетенції. «Була усна домовленість, що РДА виділяє 100 тисяч, ми виділяємо 100 тисяч і 400 тисяч виділяє облавтодор». Минулого року в багнюку вкопали 100 тисяч у вигляді щебню. Роман Кокотайло з облавтодору каже, що цього року ще планють вкатати в багнюку щебню на 600 тисяч. За нормальний ремонт ніхто не думає.

Може то і добре, що знову прийшов мороз і та багнюка трохи підмерзла. Проте на вічно не можна заморозити цю дорогу. І поки чиновники дають відмовки з дороги вже сміється вся Україна. Майкл Щур в своїй програмі #@₴$0 каже:

«Шановні, це історична дорога, саме такою вона була за часів палеотліту і чудово збереглася з того періоду. Ви ходите по тиячолітній історії і ще чимось незадоволені. Ось цей проблемний відтинок дороги пролягає через чотири села. У кожному з них мешканці облаштували блокпости. Чотири села, об’єднані в територіальну громаду, не мають нормальної дороги до райцентру. Об’єднує цю громаду люта ненависть. Сотні місцевих жителів не пропускають чужого транспорту. І це – в корені неправильна позиція. Адже на пропуску чужого транспорту у свій час піднялися цілі імперії та держави – фінікійці-торговці, шлях із варяг у греки, шовковий шлях.

Ходорівці, не тупіт, вводьте плату за проїзд, облаштовуйте блокпости інфраструктурою з кафе, ресторанів, готелів, борделів та ігрових автоматів! А колись, може, і з чужого кузову вам щось цікаве перепаде.

Добираються до автобуса або возом, або ось таким таксі. Феррарі, феррарі! Ха-ха-ха! Феррарі! Ось, ваших односельчан вже феррарі возить до автобуса! А ви кажете, що нічого не змінюється! Голова об’єднаної громади каже: дорогу лагодити не у його компетенції. Якби голова об’єднаної багнюкою громади сказав, що у нього є повноваження і компетенція, то це був би унікальний випадок у новітній українській історії.»