Галина Охоцька народилася 25 квітня 1959 року в Нових Стрілищах, Жидачівського району. В 1974 році на «відмінно» закінчила Ходорівську НСШ №3, а у 1976 році – із золотою медаллю Ходорівську СШ №2.

За покликанням у 1976 році вступила на лікувальний факультет Івано-Франківського державного медичного інституту, який закінчила 1982 року. Згідно з розподілом чотири роки працювала на Сумщині: інтернатуру проходила на базі 5-ї міської лікарні обласного центру, а потім три роки працювала лікарем-кардіологом стаціонару Глухівської центральної районної лікарні. Паралельно викладала курс внутрішніх та інфекційних захворювань у Глухівському медучилищі.

З серпня 1986 року по даний час Галина Охоцька працює терапевтом підліткового кабінету Ходорівської поліклініки.

Вірші пише з дитинства. Ось уже понад двадцять років вірші Г. Охоцької періодично друкуються на сторінках районного часопису Жидачівщини, часопису «Ходорівщина», а вірш «Їде Хмельницький на білім коні» 16 травня 1996 року надруковано в тижневику «Українська думка» в Лондоні. Ряд віршів Галини покладено на музику професійними (Богдан Янівський) і самодіяльними композиторами.

У 1996 році вийшла перша збірка її поезій «Вірю… Надіюсь… Люблю…»

Жінка, котра лікує словом

Яку таємницю приховує в історичних перебігах Ходорів щодо безмежності талантів своїх жителів? Недарма ж місто подарувало нам такий кетяг талантів! Гордістю проймаєшся, коли бачиш на полицях бібліотек та книгарень книжки ходорівчан.

Ідея написання статті про відому ходорівську поетесу виникла зовсім спонтанно. В одній із бібліотек Львова зустріла дівчину, котра очікувала видачі збірки поезії Галини Охоцької. Із неприхованою допитливістю поцікавилась: «Чому саме ця поезія і для чого?». Під час короткої розмови довідалась, що ця книга – предмет дослідницької роботи про видатних людей Львівщини. Приємно усвідомлювати, що і частинка мого міста увійде у популярне видання у майстерно змальованому Г.Охоцькою вигляді: «Рідне місто моє, ти мій завтрашній день, моя вічна любов і тепло мого серця».

Обравши благородну професію лікаря, Галина Охоцька допомагає видужати людям не тільки фізично, а й духовно. Вона завоювала авторитет та повагу серед співпрацівників, пацієнтів та жителів міста Ходорова. Будучи лікарем-терапевтом, жінка ніколи не забувала про поезію: друком вийшли кілька збірок Г.Охоцької, впродовж 22 років її поезії публікуються у місцевій пресі, твір «Їде Хмельницький на білім коні» 1996 був надрукований у тижневику «Українська думка» у Лондоні. Багато віршів п.Галини покладено на музику. Поетеса є бажаним гостем на міських заходах та творчих конференціях. Ходорівчани із задоволенням та зацікавленістю слухають нові твори поетеси. Сльози і радість, сміх і відвертість, щирість і відданість присутні у простих, але надзвичайно душевних поетичних рядках.

Мені випала чудова нагода зустрітись із п.Галиною на одному із поетичних вечорів. Була приємно вражена її розмовою, манерами та поведінкою. Найбільш цікавими виявились розповіді про початок її творчого шляху. Жінка з охотою та захопленням давала рекомендації та поради юним митцям, читала свої нові вірші, заохочувала до спільної праці та особистого саморозвитку.

У добрій, ніжній і чуйній людині досконало поєднались почуття патріотизму та гуманності. Творчість Г.Охоцької – невичерпне джерело історії, прояв любові та відданості до рідного краю, його талановитих людей, у якій найважливішою є духовність. Її поезія здатна вплинути на свідомість людини, духовно збагатити.

А ви читали поезії Галини Охоцької?..

І. ЯВОРСЬКА.

***

Срібні хвилі Дністра, сині хвилі Стрия,
В їх обіймах дзвінких моя рідна земля.
Де жоржини в садах, як вечірні вогні,
Де лелеки живуть, де пісні чарівні.

Понад ставом пливуть, мов хмарини літа,
Рідний Ходорів мій, земле долі свята.
Під крилом журавля Журавенщини край,
Опівнічний пором, диво-райдуг розмай.

Давній Удеч встає, наче мрія ясна,
Літо й осінь над ним, сніг зими і весна.
Калиновим вінком твоя слава сія,
Наддністрянко моя, Батьківщино моя!

Галина ОХОЦЬКА.

ХОДОРІВЩИНА

Ведуча рубрики Квітка ЛЮБЧЕНКО.