ФАКТ…

Більше року тому з ініціативи Ю.Коцовської був створений клуб дозвілля «Осіннє танго», що об’єднав людей з палким серцем, відкритою душею, невгамовним прагненням вести активний спосіб життя, щоденно відкриваючи щось нове і незбагненне.

Протягом року учасники клубу «Осіннє танго» провели багато цікавих зустрічей, організували виставку-розпродаж знаменитої ходорівської випічки, відвідали святі місця.

Популярність клубу дозвілля тих, кому за п»ятдесят, невпинно зростає. Його ряди поповнюються все новими учасниками.

ХОДОРІВЩИНА, 28 лютого

У неділю, 26 лютого, відбулося урочисте засідання клубу тих, кому за 50 – «Осіннє танго», який створено з ініціативи заслуженого працівника культури України, художнього керівника народного ансамблю танцю «Наддністрянка» Юзефи Йосипівни Коцовської. Клуб об’єднав людей, котрі вже переступили поріг зрілості, мають чималий життєвий досвід і прагнуть організувати своє дозвілля з метою відродження галицьких народних містечкових традицій. Організаційне засідання клубу відбулося наприкінці минулого року.  На ньому була обрана рада, яку очолила Л.Семигинівська, заступник –Ю.Коцовська, секретар – Я.Петрів, скарбник – Е.Сахарук.

Вперше про себе клуб із впевненістю заявив у переддень старого нового 2012 року.  Саме з ініціативи й за активною участю «Осіннього золота» відбулися загальноміські новорічно-різдвяні вечорниці, які принесли чимало насолоди усім учасникам дійства.

У неділю Прощення отець Микола Прунак  благословив богоугодні наміри учасників клубу. Заступник голови «Осіннього танго» Ю.Коцовська розповіла, про діяльність клубу, плани на майбутнє.  Клуб є складовою частиною громадської організації «Моє місто», яку очолює З.Книш. До складу клубу входять 35 учасників, в основному – поважні жіночки. Є й чоловіки, котрі як справжні лицарі в усьому підтримують своїх дружин – В.Сахарук, П.Книш, М.Костур, Г.Вавричин.

Учасники клубу ставлять собі за мету відродити батьківські традиції галичан – відзначення свят, зустрічі із цікавими людьми, проведення галицьких балів та ін. – цікаво і весело за чашкою кави проводити час. Основною умовою для всіх учасників є навчитися танцювати танго.

26  лютого  зібралось понад два десятки учасників клубу. Готуючись до великоднього дійства «Свячене яйце», яке планують провести у провідну неділю, з ініціативи Ю.Коцовської розучили гаївки, характерні для нашого краю «Під Ходорівським мостом» , «Ой, зацвіли фіалочки», «Ми кривого танцю йдемо», «Коло млина яворина», «Приїдь, приїдь кострубику» та ін. Голова СУ м.Ходорова І.Лозинська наголосила, що у 40-50 роках минулого століття всі свята відзначали родинно, навіть у страшні часи заборон і репресій таємно через Ксьондзову гору пробирались на церковне подвір’я і бавились гаївок.

За чашкою кави звучали  пісні,  вірші,  цікаві історії,  щирі побажання іменинникам – Л.Когут, О.Весельській, Л.Білоусу.
Усі присутні були надзвичайно задоволені приємно проведеним дозвіллям.

Марія КРАЇВСЬКА.

ХОДОРІВЩИНА, 7 березня

КОМЕНТАР

Прекрасну ініціативу, яка вийшла від заслуженого працівника культури України Юзефи Коцовської, можна вітати «руками й ногами».

Не секрет, що люди старші фактично покинуті напризволяще в Ходорові. Звичайно, дехто заперечить. І в церкву ходять, і на цвинтар, і концерти відвідують. Але ось так, щоб брати активну участь у культурному та громадському житті, проводити спільно дозвілля, – то навряд чи. Є ще, правда, Союз Українок, товариство «Просвіта», але функції у них дещо відмінні від «Осіннього танго».

А ось танець спроможний підняти людей похилого віку з насиджених місць. Було б тільки усе належним чином організовано. Про це судимо бодай з побаченого на власні очі в країні фламенко – Іспанії. Тут клубів за інтересами для представників старшого покоління – хоч греблю гати. Зокрема танцювальних. Дискотеки, фієсти (святкування), гуртки, де навчають танцювальному мистецтву «бабусь і дідусів» – буденне явище. І вчащають на них далеко не одиниці.

Між іншим… танці — хороші ліки від Паркінсона

Група вчених з Вашингтонського і Каліфорнійського університетів дослідила, що заняття танцями два рази на тиждень значно покращували рухливість хворих.

У людей, страждаючих Паркінсоном, відзначається стрімка втрата нейронів в чорній субстанції мозку. В результаті поразки знижується концентрація дофаміну, а у людини з’являється тремор, м’язова ригідність і загальмованість.

Учені перевірили ефект танців на добровольцях з даною недугою. Піддослідним запропонували двічі на тиждень протягом години танцювати танго. До кінця року у людей покращилися показники рівноваги і мобільності. Крім того, дослідники спеціально простежили за координацією очей під час уроків танців. Відомо, що у хворих паркінсонізмом маються з цим труднощі. Виявилося, музика і рухи танцю допомагали мозку адаптуватися, що відбивалося на координації.

Експерти дійшли висновку, що рухи під музику активують зони мозку, що компенсують втрату працездатності чорної субстанції мозку. Позитивно впливає і синхронізація з рухами партнера.

Тому хочеться побажати «Осінньому танго» подальших творчих успіхів, оптимізму, наснаги, зарядженості на добре, вічне, здорове. А ще шукати нові форми залучення старших людей до активного життя. В цьому контексті прикметним був захід, зорганізований 6 жовтня.

Цього дня, коли педагоги шкіл відзначали своє професійне свято – день вчителя, відбулась також чергова зустріч учасників клубу. Цього разу до них завітала шанована всіма ходорів’янка, педагог із майже піввіковим стажем Анізія Пушкар (з роду Калинців). Як вчитель Анізія Василівна добре відома в містечку, а ось про те, що вона пише вірші, знають мало горожан. Власне, цю прогалину і вирішили надолужити в клубі.

Поетеса цього вечора ознайомила всіх присутніх зі своїм творчим доробком, розпочавши з авторської молитви до Ісуса Христа. А потім лунали вірші, присвячені Україні, батьківському роду та рідному Ходорову. Глибокі та різні за змістом поезії відзначаються однією характерною особливістю. Вони наповнені м’яким ліризмом, душевною теплотою. А це не може не прокласти стежинку до людських  сердець і умів. Отож «осіннє танго» триває!..

А для читачів нашого сайту повідомимо, що інтерв’ю з Анізією Василівною Пушкар можна буде незабаром прочитати на наших шпальтах.

Оля МАНИШИН, Любомир КАЛИНЕЦЬ.