Ходорівці на видноті: Ярослав Овсянецький про реформи в медицині
До реформи треба готуватися, бо в іншому випадку все зведеться до того, що просто закриють…
Реформи в медицині останні 20 років не припинялися. Принаймні всі про це говорили і навіть щось робили. Щоправда, на периферії цих реформ майже не було видно, а заклади охорони здоров’я фінансувались в основному на зарплати медперсоналу та копійчане харчування для хворих, плюс кошти на медикаменти, за які і шприца не купиш. Кілька років чиновники від медицини до сьомого поту трудилися над створенням госпітальних округів, кроїли-перекроювали штати, робили маленькі революції: десь на користь, десь не дуже… Здавалося, ось-ось ми будемо мати розгалужену мережу амбулаторій, туди потягнуться молоді сімейні лікарі, а там уже й районні лікарні спинатимуться помаленьку на ноги. На нині з того всього поки можна відзначити як позитив реформування служби надання швидкої допомоги. А що далі?
Коли чотири роки тому медики району обговорювали «дорожню карту» реформування районної медицини, мало хто вірив, що з того практично щось може вийти. Всі розуміли, що в галузі медицини зміни вже визріли давно, проте, як у нас буває, ніхто не хоче розпочинати реально ці зміни втілювати.
Одним з тих, хто повірив, що треба починати щось змінювати у роботі, бо, якщо чекати, можна дочекатися, що заклад просто закриють, був головний лікар Журавнівської міської лікарні Ярослав Овсянецький (уродженець Ходорова – примітка сайту «Ходорів сьогодні»). На сьогодні медичний заклад у Журавні пройшов фактично реформування і готовий до «плавання» в новітніх реаліях сучасної медицини. Саме про це наша розмова з Ярославом Олександровичем.
– Отже, якою була дорога реформи у вашому медичному закладі?
– Перше, що я зрозумів у контексті загальнодержавної реформи медицини, таке відділення лікарні як у нас у Журавні мало б бути скорочено. З усіма витікаючи ми наслідками. У контексті державних реформ це правильно. У нинішніх реаліях тієї території – ні. Тому у мене з колегами виникло бачення подальшого розвитку нашого медичного закладу, а саме, враховуючи контингент людей, які проходять у нас лікування, а це в основному люди старшого віку, ті, за якими нема кому доглядати, соціально незахищені категорії, ми вирішили створити на базі терапевтичного відділення лікарні відділення хоспісно-паліативне. Паліативна терапія – це надання меддопомоги людям, які не можуть її отримати з різних причин дома (самотні пенсіонери, після важких травм, інсультів). Хоспіс – це лікування безнадійно хворих людей, які приречені, але вони повинні отримувати медичну допомогу (знеболення, соціальну та духовну допомогу).
– Сьогодні Журавнівська міська лікарня офіційно який має статус?
– Нині ми офіційно маємо терапевтичне відділення, в складі якого є 12 паліативних ліжок, 10 терапевтичних, 10 геріатричних.
– Фактично реформування у конкретному закладі вже відбулося?
– З 1 жовтня це вступить у силу. Після прийняття районною радою рішення про реформування ми мали два місяці, щоб підготуватися до цього. Адже таке реформування тягне за собою скорочення ліжок, персоналу. Якщо забігаючи наперед говорити про скорочення персоналу, то фактично ми нікого не звільнили.
– Що було зроблено протягом чотирьох років, коли ви готувались до цих змін?
– Перше – я пройшов курси підвищення кваліфікації по паліативній терапії. З державним університетом ім. Данила Галицького укладено угоду щодо надання консультативної допомоги професорським складом та викладачами кафедри факультету удосконалення лікарів, є домовленості щодо гуманітарної допомоги у вигляді функціональних ліжок, засобів догляду (коляски, ходулі). Ми вийшли на Всеукраїнську лігу паліативної хоспісної терапії, яку очолює колишній наш міністр Князевич, отримали їх підтримку.
Що ж стосується законодавчо документального оформлення змін, що відбулися, то сьогодні працюємо над створенням положення про відділ, напрацьовуємо функціональні обов’язки персоналу.
– Відділення такого типу, як новостворене у Журавні, у межах області десь ще функціонує?
– На сьогодні в області є два відділення аналогічного типу: хоспіс у місті Львові і паліативне відділення на 20 ліжок при 4-ій міській лікарні Львова. У районах поки ще немає, хоч такі тенденції йдуть щодо створення у районах відділень. А поки там ще думають, ми робимо вже напрацювання.
– Щодо матеріально-технічної бази. Знаємо, що минулого року ви провели грандіозну роботу щодо переведення закладу на опалення твердим паливом, змінили всі віконні конструкції (близько 100 шт.).
– Справді, те, що ми зреалізували минулого року (інвестиційний проект щодо модернізації котельні та заходи з енергозбереження), сьогодні нам дає реальні економічні показники. Якщо говорити про економію, то тільки на газі за цей опалювальний сезон отримана значна економія бюджетних коштів.
– Журавнівське відділення буде обслуговувати мешканців лише нашого району?
– Так. Тому, користуючись нагодою нашої сьогоднішньої розмови, звертаюся до родичів людей, яким потрібна саме така допомога, звертатись до Журавнівської міської лікарні.
Тел.: 72-466; 72-384; е-mail: mlzuravno@ukr.net Всіх, хто має змогу допомогти медичному закладу, запрошую теж до співпраці, бо життя нині таке, що воно нічого нікому не гарантує.
Розмовляв Андрій ДАНИЛЕЦЬ.