Факт і коментар / Відлуння Маркіянових дзвонів

Факт і коментар / Відлуння Маркіянових дзвонів

ФАКТ…

6 листопада, у день народження відомого українського письменника, священика, просвітителя і будителя Галичини Маркіяна Шашкевича відбудеться відкриття виставки під такою назвою львівського фотомитця, журналіста Йосипа Марухняка. Виставка відкриється о 16:00. й експонуватиметься в Музеї давньої української книги на вул. Коперника, 15 А (за Палацом Потоцьких).

На виставці представлено 55 робіт, де зображені процеси творення усіх п’яти музеїв Шашкевича на Львівщині, їхні експонати й люди – прості, без всяких титулів, і визнані – люди з державними нагородами, їхні емоції, психологічний стан, їхня людська краса, й, звичайно, – природа, оточення, де це все відбувалося, дух Маркіянового краю.

Автор побував на відкритті усіх музеїв Маркіяна Шашкевича й тепер має величезний фотоархів цих подій – коло 15 тисяч кадрів. «Фотографував, як-то кажуть, «для себе», – розповідає Йосип Марухняк. – Й лежить воно все в папках, на дисках, але цього замало, воно вже якось прориває, проростають пагіння поділитися з кимось. Я вже хочу віддати це людям, звільнити той сховок своєї робітні і запустити нову хвилю якоїсь цікавої творчості…

У часі тих мандрівок мені пощастило спілкуватися і подружитися з багатьма цікавими, творчими людьми:  художниками, письменниками, поетами. Я собі завжди задавав питання: а хто ж такий Маркіян Шашкевич? Уже пройшло більше, ніж двісті років, а ми його згадуємо, не завжди задумуючись чому. Мені здається, що тут все-таки є певна феноменальність у тому, що людина – скільки би вона не жила і якою б вона не була:  хворобливою чи з певними утисками-репересіями, але якщо вона сіє оте світле, добре, вічне, яке прикрашає і творить світ, то вона не буде забута. Майбутні покоління все одно до неї звернуться, бо це – цеглини, підвалин їхньої духовності. Вони беруть ковток отого повітря давності, який надихає їх на сьогодення і на майбутнє. Це такий певний естафетний ланцюг, закладений в генах справжніх інтелігентів».

Йосип Марухняк – чи не єдиний  у Львові фотомитець і журналіст, який побував на відкритті усіх п’яти музеїв Шашкевича – у Нестаничах, Новосілках, Деревні, «Русалки Дністрової» у Львові та в Підлиссі, а також  фіксував майже  усі заходи із вшанування пам’яті «будителя Галичини», то ж вважає, що ці музеї повинні зараз активно працювати для виховання нації.

Хата в Підлиссі, де народився М. Шашкевич
Хата в Підлиссі, де народився М. Шашкевич

«Мені здається, що якась інша європейська держава, маючи такі цінності, краще б їх використовувала. Вони повинні працювати в кількох напрямках: на духовність, на туризм і на утвердження у краї власної ідентичності. П’ять музеїв – це немало. Над цим скарбом попрацювало багато людей: директор музею «Русалки Дністрової» Галина Корнєєва,  відомий громадський діяч, поет Роман Лубківський,  і Борис Возницький, і Шашкевичева комісія з неперевершеними науковцями Феодосієм Стеблієм, Василем Горинем (уродженець села Васючин, Рогатинського району, неподалік від Ходорова, дружина котрого, також науковець, народилася в Городищі Королівському – примітка Л. К.), Богданом Якимовичем, Михайлом Гнатюком, Михайлом Шалатою (уродженець Бертишева поблизу Нових Стрілищ – примітка Л. К.), який вже кілька десятків років досліджує творчість Шашкевича. Він упорядкував повне зібрання його творів. Ми, українці, маємо лише кілька письменників з повним зібранням творів».

Про це та ще багато чого цікавого можна буде почути під час відкриття виставки світлин Йосипа Марухняка, а по його зображеннях –  побачити й відчути геній  «галицького будителя». Колекцію своїх світлин автор планує подарувати музеєві «Русалка Дністрова».

ВГОЛОС, 5 листопада

… І КОМЕНТАР

З Маркіяном Шашкевичем пов’язане також одне місце в Ходорові. Поміж храмом святих безсрібників Косми та Дам’яна та новою дзвіницею «притулився» непоказний пам’ятничок. Вірніше це плита, встановлена на невеличкому постаменті, над якою здіймається деревце. Чи знаєте ви, шановні ходорівці, яка історія стоїть за ними? Якщо ні, то прочитайте.

Липневого дня 1937 року в нещодавно збудованій церкві відбулася Служба Божа, приурочена 100-літтю альманаху «Русалка Дністрова». Після відправи святочну академію перенесено на майдан біля Народного дому. З натхненною промовою виступив тоді отець Гавриїл Костельник (знаний згодом як натхненник горезвісного псевдо-собору Греко-католицької церкви 1946 року). Святковий концерт відкрив піснею Людкевича на слова Шашкевича «Підлисся» піддністрянський хор під керівництвом Степана Прокоп’яка. Різноманітна і добре підготовлена концертна програма гаряче сприймалася багатотисячною публікою, що з’їхалася до Ходорова з кількох повітів. На свято прибули гості зі Львова, Кракова, Станіславова (тепер Івано-Франківськ), Стрия, Золочева, Підлисся (села, де народився М. Шашкевич), представники товариств «Просвіта», «Рідна школа» та інших громадських і культурних організацій. Під час читання віршів Шашкевича виступив відомий у Галичині оратор і майстер художнього слова Геник-Березовський.

З підлиської гори було привезено в урні землю і замуровано під плитою біля церкви. На ній викарбувано такий напис: «В століття появи «Русалки Дністрової» незабутньому о. Маркіянові Шашкевичеві Ходорівщина. 1837-1937». Поряд посадили дуб. Казалаи, що якщо він прийметься, то воскресне Україна. Проте дубок зісох.

Значно пізніше посадили ще одне деревце, і воно прийнялося. Тепер маємо незалежну державу.

Любомир КАЛИНЕЦЬ.