Володимир Якимець: «Запрошуйте до Ходорова. Приїдемо обов’язково!..» (Частина друга)

– Гаразд. А тепер питання дещо іншого плану. Ви частенько гастролюєте за кордоном. Веду до того, що ось уже 15 років перебуваю в Іспанії на заробітках. Можу компетентно говорити, що там особлива аудиторія, віддалена від рідних теренів, якій притаманне загострене почуття ностальгії. Які у вас думки щодо українських заробітчан, і з якими почуттями виходите співати для них?

– Можливо, скажу негативну для когось річ. Для нас це – та сама глядацька аудиторія, яку не поділяємо на певні частини. Це ж прийшли люди, щоб послухати нашу творчість. Зрештою, вони добре знають наші пісні з компакт-дисків, телебачення чи радіо. Тобто винятків ні для кого не робимо: ні для Донецька, ні для Львова, ні для Києва, ні для Торонто, ні для Мюнхена, ні для Сінгапура, ні для інших міст. Виходимо і демонструємо ту творчість, яку любимо, в першу чергу, самі. А люди вже нехай реагують.

Стосовно заробітчан, то в кожного своя доля. Впевнений, що кожен з них обрав її не заради збагачення, а заради виживання своїх дітей. Тому щиро їх розумію. І тут нема чого соромитися. Як і гордитися тим, що в нас багато заробітчан. Надіюся, що реформи в Україні таки відбудуться, то ж багато хто повернеться. Швидше ті, хто ще не так давно виїхав. Бо ті, хто зробив це давніше й осів за кордоном, навряд чи зважаться на такий крок, що є, безперечно, негативним явищем для українського суспільства.

Але, знаєте: Господь Бог віддавна кидає українців  по всіх кутках планети. Одначе впевнений, що він так чинить з тою надією, що ми є працьовитим народом, і завжди це докажемо. І що наші земляки, де б вони не потрапили, пам’ятатимуть своє коріння, будуть сіяти його по всій землі.

Підпис: Під час виступу «Піккардійської терції» в Коломиї

– За роки свого існування ви можете повісти в скількох країнах світу побували?

– О, ні. Ми цього не лічимо. Краще все-таки не рахувати, щоб не ставити якоїсь жирної крапки. А щоб завжди їх було три. Щоб з’явилася згодом ще одна країна, а потім ще і ще.

– Чи всюди вас однаково приймають і чи є місця, які ви любите понад усе?

– Те, що в нас нема якогось особливого міста, – факт. Нам може умовно подобатися, скажімо, місто як таке: архітектура, побут і т.д. Але це з погляду туриста, тобто те, що бачиш своїм оком. Як у виконавців такого поділу у нас не існує. Якщо починаєш ділити на кращі й гірші, то так і будеш виступати. Тут краще: аудиторія нібито добріша. А там: так собі, через п’яте-десяте… Не можна цього робити артистові в жодному разі.

– «Піккардійська терція», коли виїжджає на гастролі, любить оглянути міста, познайомитися з архітектурою, звичаями, кухнею і таке інше?

– Звичайно, бо це, по-перше, для власного світогляду потрібно. Чи місто, чи ріка, чи, взагалі, соціум якийсь особливий у певному містечку. З другого боку: набратися цілковито інших емоцій. Можливо, щось і надихне до нових робіт. Але, знову ж таки, якщо є вільний час. Бо коли щільний гастрольний графік, то не завжди можна вирвати навіть одну годинку, щоб просто поспацерувати.

– Поділитеся найближчими планами?

– Радий би, та не можу нічого конкретно сказати. У нас було заплановано запис нового альбому. Ми, звичайно, його відклали. Бо це не те, що не на часі, а просто зараз не пишеться. Там були різні пісні: і жартівливі, і розважальні, хоча і серйозні, звісно. Але робота в студії зараз попросту не йде. Хочеться поїхати і просто з людьми поговорити. Тому ми в госпіталі вчащаємо нині. Долучаємося і до того, що частину виручки з концертів віддаємо на якісь добрі справи. Хоча ніколи цього не афішуємо. Зрештою, усі 22 роки проводимо в плані нормальних християнських традицій.

Проте одне знаю точно: бажаємо долучитися до того, щоб в Україні запанували мир і спокій. Причому в цілісній: такій, якою вона є включно з Кримом. А там уже далі будуватимемо нові плани. Дасть Бог: усе буде добре.

– І останнє запитання, яке не маю права не задати. Чи бували ви в моєму рідному Ходорові?

– З концертами точно ні. А ось хтось із хлопців якось ділився враженнями від перебування у вашому містечку. Хоча, якщо нас запросять, то ми, безперечно, навідаємося до вас з концертною програмою. Для цього всього лиш треба сконтактуватися з нашим менеджером Романом Климовським і знайти «вікно» у нашому гастрольному графіку. Так що запрошуйте. Приїдемо обов’язково!

– Дякую за розмову. Приємно було спілкуватися. Нехай вам щастить.

Розмовляв Любомир КАЛИНЕЦЬ.