20–та річниця Незалежності України— видатна подія для громадян
нашої держави, велика національне свято всього світового українства. 24
серпня 1991року- день прийняття Акта проголошення Незалежності України
назавжди закарбувався в пам’яті українських патріотів усіх поколінь. Тих,
для кого Вільна Україна як національна держава українського народу —
демократична, заможна, потужна, соціальна, правова, справедлива — була, є
і назавжди залишатиметься головною метою і змістом життя.
Особливо дорогий цей день для людей середнього і старшого поколінь – тих
із нас, хто протягом десятиріч мріяв про Українську Державу.Хто всіма
доступними способами, залежно від можливостей і політичної ситуації,
активно боровся за її незалежність ще в окупаційні радянсько-комуністичні
часи, а надто ж – у період мирної національно-демократичної
революції 1989-1991 років.
Дуже часто ризикуючи при цьому своєю кар’єрою, свободою,
здоров’ям і навіть життям. Для тих, хто й нині активно і свідомо
працює задля духовного самоутвердження, культурного розвитку,
нагромадження інтелектуального потенціалу, економічного процвітання
Батьківщини. Хто невтомно дбає про те, щоб український народ був справжнім
господарем своєї долі і, проживаючи на рідній, Богом даній землі, став
єдиним власником природних ресурсів та всіх інших багатств України.
Найбільш пам’ятна ця дата для тих українців, які вранці 24 серпня
1991 року приїхали до Верховної Ради тоді ще УРСР, щоб закликати, а якщо
виникне потреба, то й примусити народних депутатів ухвалити
політико-правовий документ про державну незалежність Батьківщини. І які
ввечері того дня радісні і щасливі поверталися додому вже від парламенту
суверенної України. Адже всі ми стали свідками рідкісної історичної
події– народження нашої Держави!
Відомо: при тодішньому співвідношенні сил у Верховній Раді Акт
проголошення незалежності України були готові підтримати депутати-члени
Народної Ради та ще декілька десятків тих, хто приєднався до них в останні
дні. В сумі це становило близько 200 голосів. Але такої їх кількості було
замало. За словами багатьох знайомих мені народних депутатів ВР першого
скликання, багато їхніх тодішніх колег — членів комуністичної фракції та
інших прихильників збереження СРСР – були запеклими противниками
прийняття Акта проголошення Незалежності України. Чимало інших —
вагалися. Але зрештою все-таки за нього проголосували значною мірою як
перші, так і другі. Що справило вирішальний вплив на вибір цих
представників прокомуністичних і прорадянських сил Сходу й Півдня України?
У пориві відвертості ці депутати так пояснювали причину раптової зміни
своєї поведінки. Виявляється, вони проголосували за суверенну Україну не
тому, що вмить прозріли і стали патріотами. Не тому, що, як дехто з
політологів стверджував, зробили це, злякавшись погроз Б.Єльцина, який
обіцяв нещадно розправитися з гекачепістами не тільки в Москві, але й
покарати їхніх прибічників на території всього СРСР.
Насправді більшість депутатів підтримали Акт проголошення Незалежності
України передусім під вимогливим тиском найкращих представників
українського народу. Через те, що злякалися праведного гніву 300-тисячного
зібрання справжніх патріотів, що зусібіч оточили будинок ВР.
Адже в середовищі цієї маси людей, незадоволених колоніальним становищем
України, що вже зранку прийшли на майдан не за чиєюсь вказівкою, не за
грошову винагороду, як це часто трапляється нині, а за покликом сумління,
розуму й серця панували революційно – протестні, державницькі та
антикомуністичні настрої. Бо всім остогидла невизначеність ситуації, ми
втомилися від пустопорожніх обіцянок можновладців навести лад в економіці.
Народ потерпав від інфляції, корупції, дефіциту товарів, зростання цін. Ми
прагнули кардинальних змін на краще. Їх настання справедливо
пов’язувалося з Незалежністю, Демократією, усуненням від влади
комуністичної партії.
Отже на даний момент ми отримали не демократичну владу повернення
політичниж репресій зневагу до населення з боку чиновників будь якого
рангу.Тому дорогі краяни ми повинні єднатись бути одним цілим памятати
скільки крові було пролито до 24 серпня 1991 року.Тож вітаю вас з великим
днем Українського народу днем Незалежності Украни чистого неба і спокою в
ваших оселях!Миру злагоди вам!
Слава нації! Смерть ворогам!
Слава Україні!
Героям Слава!
Голова
ЖРГО”Ідея
і Чин”
Сметанський
Роман!