Заходом «Роздільні» філії ПСК в Бібрці з осідком у Ходорові відбулося дня 11 вересня 1927 р. Окружне Кооперативне Свято в Ходорові.
Свято складалося з трьох частей: Служба Божа – Академія – Фестин. Службу Божу відправили три священики: о. М. Волинець з Загіречка, о. М. Дереш з Молодиньча та о. Барановський зі Сугрова, – співав місцевий ходорівський співацький гурток «Боян». По Службі Божій уставилися делєгації союзних кооператив з таблицями до походу. – Кожна кооператива несла таблицю з одної сторони з фірмової написею, а з другої сторонни з кооперативними кличами. Побіч делєгації станули сокільські і лугові гнізда та маса гостей і цікавих людий, яких спеціяльно зацікавив «діточий віз», себто великий віз прибраний зеленю вінками, цьвітами, кооперативними кличами, а головно кличем «Дітвора в кооперацію». На лавочках сиділо около 25-30 дітей місцевого дитячого садку з маленькими синьо-блакитними хоруговками та співали українські патріотичні пісні. Від церкви рушив найкращими вулицями похід делєгацій і діточий віз на площу «Народнього Дому», при чім грала музика місцевих залізничників.
На площі «Народнього Дому» відбулася під голим небом Святочна академія. О годині 12-ій виступив на естраду місцевий мужеський хор та відспівав перший раз співаний у нас «Кооперативний Гимн». Опісля доктор К. Троян, як містоголва Надзірної Ради ПСК відкрив Академію святочною промовою жадаючи від всіх присутніх затямити собі тільки 5 слів, а іменно: «Всі в кооперацію, та свій до свого» та привитав присутніх делєгатів від наших найвищих кооперативних установ, а іменно: пана президента Д. Коренця, паню Ірену Макух-Павликовську і пана Пеленського, усіх зі Львова. На програму Академії зложилися хорові пісні мужеського місцевого хору, хору з Васючина, з Загіречка, деклямації та реферати пані Ірени Макух-Павликовської та пана Пеленського. Спеціяльну увагу звернули на себе «Гагілки» хору з Васючина. Цей хор уже пару разів гостив на народніх святах в Ходорові та завсіди зєднував собі своїм чудовим виконанням велику увагу і признання. Тож велика слава і честь хорови з Васючина а головно дірігентові о. Сайкевичови. Рівнож тронула всіх присутніх до сліз поема Лепкого «В світ за очи», яку віддеклямувала дуже старанно пані Ковалишинова. Добре випав і «Вічний революціонер» хору з Загіречка. Дуже цікаво та популярно виголошені були реферати шановних делєгатів зі Львова: пані Павликовської «Про значіння жінки в кооперації» та п. Зенона Пеленського «Про значіння кооперації в світі, а для Українців зокрема». На закінчення академії промовив директор Повітового Союза Кооператив з Бібрки пан Роман Кулинич, зясовуючи коротенько підсумки кооперативної праці в ходорівськім окрузі. На Академії було понад 2.500 присутніх. Всі були піднесені на дусі, бо кожний зрозумів, де лежить тайна української недолі та недостатків як рівнож пізнав, що одинокою доскою ратунку з нашого горя і нужди, це «кооперація».
Третю частину кооперативного свята виповнило народне гуляння на площі «Народнього Дому» з ріжноманітною програмою, як фантовою льотерією, , колесом щастя, добірним буфетом, товариськими забавами, виступами хорів і прочим. Найважнішою точкою програми були однак виступи руханкових товариств як Лугів і Соколів, де до масових вправ стануло понад 300 чоловік. З лугів вправляли: Городище королівське, Ходорів, Голодовичі, Васючин, Загіречко. З Соколів такі гнізда: Вербиця, Ляшки долішні і горішні, Ліщин, Сугрів і Городище цетнарське. Ніде правди діти, що найкраще презентувались відділи жіночі – Луговичок з Васючина та Сокілок з Вербиці, а атракційною точкою вправ випали ритмічні вправи жіночих відділів як «Ой у лузі червона калина» та «Човен хитається». Слід запримітити, що усі вправи так Лугів, як і Соколів, хлопців і дівчат вільноруч чи топірцями, хустинами або вінками випадали бездоганно під умілим проводом Миколи Гулея і Стефи Федорчаківної, а жаль тільки, що не всі Луги і Соколи округа взяли активної участи, а саме не було: з Дуліб, Боринич, Новоселець, Молотова, Руди, Чорного острова, Підністрян, Стрілиськ нових і Грусятич. Не меншою сензацією програми був український танець «Гонта» виконаний восьмилітнім хлопчиною Гулеєм з Городища королівського, який своїм виступом не повстидавбися прогуляти українські танці і на столичних сценах. Незвичайно мило слухала публика і народні пісні васючинського хору, який безперечно належить до найкращих хорів округа та міг би виступати з великим успіхом навіть на львівській сцені і застидавби може і неоден міський зложений з інтелігентів хор.
Пізно в вечері розбавлена публика з великим вдоволенням опускала площу «Народнього Дому» з вдячними чувствами в душі, що комітет свята дозволив її одну неділю провести радісно та весело та глядячи на виступ Лугів та Соколів збудити спомини славних моментів нашої бувальщини.
ГОСПОДАРСЬКО-КООПЕРАТИВНИЙ ЧАСОПИС. Львів, 9 листопада 1927 р.
Примітка: у дописі дотримано правопису, характерного для того часу.