Народився 28 жовтня 1881 у місті Хоростків, тепер Гусятинського району Тернопільської області. Помер 7 жовтня 1961 в Івано-Франківську.
Дмитро Макогон український письменник, культурно-освітній діяч. Батько Ірини Вільде. Проживав і вчителював у Ходорові.
Навчався в гімназії Тернополя, 1902 року виключений за агітаційну підтримку Івана Франка під час виборів до Райхсрату Австро-Угорщини. 1902 року закінчив екстерном учительську семінарію в Заліщиках.
1914−1918 років перебував на Італійському фронті. На Буковині співзасновник педагогічного журналу «Каменярі» (виходив 1911–1914, 1921–1922 років), співвидавець журналу «Іскра» (1907 р.), сатиричного журналу «Щипавка» (1922 р.). Співпрацював з журналами «Жало», «Оса», «Зеркало» та іншими. До 1956 року працював учителем на Буковині (1903–1914, вчитель Української гімназії у Чернівцях, 1919–1922) та Галичині (1923–1956 роки; зокрема, в Ходорові, де вчив української мови).
Разом з дружиною Адольфіною був діяльним членом читальні «Просвіти» в Княгинині. 23 листопада 1924 р. був обраний головою читальні та членом філії в Станіславові.
У січових домівках та читальнях «Просвіти» виступав з доповідями: «Із виховних проблем українського ремісництва», «Значення школи для середнього стану» та ін. Автор багатьох січових пісень.
Від 1945 року писав гуморески та байки в радянському дусі.
Літературну діяльність почав 1900 року. З-під його пера вийшли:
– Збірка віршів «Мужицькі ідилії» (1907).
– Збірка оповідань «Шкільні образки» (1911).
– Збірка нарисів «Учительські гаразди» (1911).
– Збірка оповідань «По наших селах» (1914).
– Вибрані оповідання (Львів, 1959).
1987 року в Хоросткові встановлено меморіяльну дошку. 1996 року відкрито погруддя.