У Вибранівці священник з волонтерами відкриють Катехитичний центр

Posted on Жов 18 2019 - 3:20pm by Петро Нек

27 жовтня 0 14:00 у Вибранівці місцевий священник Анатолій Камад разом з місцевими волонтерами відкриють Катехитичний центр св. Йосифа Обручника. 

Заснування Центру було необхідним для вирішення кількох базових потреб громади, а саме відсутність сучасного місця для проведення дозвілля молоді, дитячої зони для дошкільнят та їхніх батьків, неформальної освіти односельчан. Окрім того, центр стане місцем зустрічі та осередком для залучення до життя громади соціальновразливих категорій населення.

Реалізація проекту стала можливою після того, як ініціативна група вибранівців у 2017 р. були учасниками навчальної програми “Школа відповідального служіння” від БО “Львівська освітня фундація”. Успішно завершили програму та отримали грантову підтримку.    

“Школа відповідального служіння” – це річна модульна навчальна програма у поєднанні з практичним напрацюванням стратегії для конкретної громади щодо подальшої роботи з цільовими групами, громадою, бізнесом. У процесі навчання учасники працюють над власним проектом та розробляють  методи локального фандрейзингу у супроводі  менторів. По завершенні програми беруть участь у конкурсі грантів та мають можливість отримати фінансування для реалізації своїх проектів, що дозволить послідовно та стабільно розвивати громаду. 

Передісторія. Діяти, служити, залучати. Родина священика розвиває село

Священик Анатолій Камад вже чотири роки з родиною живе у селі Вибранівка на Жидачівщині. У село отець Анатолій потрапив за скеруванням єпископа. Тепер він з дружиною активно розвивають дозвілля для селян – організовують освітні програми для підлітків та пишуть гранти.

Працювати з молоддю подружжя Камад почали зі Школи християнського лідерства – освітнього проекту для виховання молодих і свідомих лідерів. Школа мобільна, тож щомісяця учні – 20 підлітків із різних парафій разом зі священиком та його дружиною Соломією, – виїжджають на заняття до різних міст: Стрий, Унів, Кохавино. На заняття запрошують викладачів із психології, ораторського та театрального мистецтва, рукоділля, ігрології, проводять біблійні заняття тощо. Також підлітки вчаться організовувати табори. Цього літа у рамках Школи їх планують аж п’ять.

«Коли ми лише починали організовувати табори, звернулися до благодійної організації «Львівська освітня фундація» з проханням підтримати ці міні-проекти, – розповідає дружина священика. – Це була наша перша співпраця з фундацією».

Активність тутешньої громади помітили в організації. Вибранівку та ще три села на Львівщині обрали для участі у програмі «Школа відповідального служіння» – річній програмі, за якою активні парафіяни на чолі зі священиком повинні реалізувати проект у своєму селі, залучити до нього місцевих підприємців, владу, школу.

«У вересні, коли розпочався проект, нас вчили фільтрувати проблеми, шукати рішення локальних проблем, на які можемо вплинути самостійно, – розповідає Соломія Камад. – Ми ж не можемо самі відремонтувати дороги чи каналізацію, але  можемо вирішити інші проблеми в селі, наприклад, сортувати сміття».

За час навчання зійшлися на тому, що в селищі немає жодного відповідно влаштованого простру для дозвілля дітей. Дитячого садка тут ніколи не було. Старші діти теж не мають де відпочивати, а ввечері їх нерідко можна зустріти з алкоголем.

Відтак активна громада села вирішила створити окремий простір відпочинку й навчання селян – Центр активного розвитку.

«Цей центр не є початком чогось кардинально нового. Він радше є продовженням того, що ми вже почали робити, – каже Анатолій Камад. – Центр стане осередком, де зможе поміститися багато людей».

Створити Центр активного розвитку учасники Школи відповідального служіння планували спочатку в старому будинку, поблизу із церквою. Пізніше розглядали приміщення колишньої їдальні в будинку для вчителів. Але це питання було вирішене – величезну будівлю в центрі села подарували для проекту безкоштовно.

«Ми не могли й мріяти про цей будинок і прилеглу до нього територію, тож до попереднього власника навіть не зверталися. Але якось він прийшов до мене за довідкою, ми розговорилися і він вирішив фактично подарувати цю будівлю нам під Центр активного розвитку», – розповів священик.

Раніше в цьому приміщенні був магазин, однак декілька років будівля пустувала, тепер занедбана й потребує ремонту.

За умовами Школи відповідального служіння, Львівська освітня фундація фінансує 80 відсотків вартості проекту. Решту 20 відсотків громада має знайти сама.

Подружжя переживає, що налагодити якісну співпрацю з усіма в селі буде важко. «Є питання, які церква не може сама вирішити, – пояснює Соломія. – Наприклад, якщо нам треба пісок, ми не можемо просто піти на кар’єр і нагребти його. Ми маємо поговорити із сільським головою, аби він виділив. Взимку діти ходили з вертепом, на Храмове свято й на Великдень робили різні смаколики й продавали. Виручені кошти ми додали у загальну скарбничку проекту, – розповів чоловік.

Задля розвитку Центру планують купити 3D-принтер, аби діти могли на ньому друкувати вироби з переробленого пластику. У вересні в Центрі активного розвитку планують запустити катехитичний клас, де діти вивчатимуть християнську віру, зустрічатимуться з молоддю та подружніми парами. Крім цього, у планах – створити біблійний гурток, ігрову зону для дошкільнят та організовувати майстер-класи. Одну з кімнат простору отець Анатолій хоче перетворити у конференц-залу і надалі запрошувати людей з-поза меж села.

Центр активного розвитку, за словами священика, ніколи не буде прибутковим. Отець Анатолій з дружиною планують робити платні майстер-класи за символічну суму, щоб хоч якось оплачувати комунальні послуги, купувати канцтовари, роздаткові матеріали, каву, чай чи печиво.

«Яка би класна ідея не була, сам ти її не зреалізуєш. Нам бракує однодумців», – пояснює дружина священика. “На першу зустріч Школи відповідального служіння  прийшло чимало людей, – як старші люди, так і підлітки. Зацікавлених було багато, але зараз залишилися переважно діти, – сказала жінка. – Їм 15-16 років, однак ентузіазму у них більше, ніж у тих двадцяти старших людей. До нас приїхали люди, котрі казали: «Ми готові дати вам грошей, тільки треба щось робити», – але деякі місцеві не вірять, що щось може бути, і хтось цим буде займатися».

Навіть тепер, за словами Софії, коли вже є приміщення для Центру, діти практично все роблять самі. У старших людей, які сюди приходять, більша зацікавленість з’явиться, коли Центр уже запрацює.

Зараз подружжю Камад постійно допомагають п’ятеро-шестеро підлітків. «Планування, організаційні моменти – усе ми вирішуємо з дітьми. Як тільки кажеш їм, що треба щось зробити, у них немає сумнівів, на кшталт, «а може нам це не треба», вони просто питають, на яку годину приходити і роблять. Це мене завжди захоплює», – ділиться жінка.

На відміну від старших селян, молодь більш відкрита й активна. Втім, їхні амбіції часто гальмують дорослі, кажучи: «а навіщо це робити», «та то лише поговорити», «Центр все одно не вирішить усі наші проблеми». Коли діти заходять в Центр, то бачать майбутнє, – як вони будуть тут працювати, де, що розмістять, і як все виглядатиме. Старші приходять і починають бідкатися, мовляв, а скільки ж то грошей треба, а хто це буде робити, а воно дорого коштує. Люди, на думку Соломії, ще не почавши щось робити, вже рахують гроші й сумніваються у справі. А в дітей сумнівів нема.

Фото: Олена Семенюк

Інорфмацію надала БО “Львівська освітня фундація”, передісторія зі сайту ЗІК