Територіально-адміністративна реформа в дії. Жидачівський район за пропозиціями Жидачівської РДА пропонується розділити на три спроможні громади із центрами в Жидачеві, Ходорові та Журавні.

12 травня став відомий широкому загалу попередній поділ району при проведенні децентралізації. Цього дня у сесійні залі Жидачівської районної ради проходило обговорення територіально-адміністративної реформи за участю голів місцевого самоврядування, голови РДА Олександра Пітули, голови районної ради Ігоря Коса, першого заступника голови РДА Василя Татарина, представників Офісу реформ Адріана Фітьо та Романа Брезіцького.

Як повідомив голова РДА, пропонується утворити Жидачівську об’єднану територіальну громаду, у якій проживатиме 27 тисяч населення, Ходорівську об’єднану територіальну громаду – 29550 осіб, Журавнівську об’єднану територіальну громаду – 13147 осіб.

Ходорівська об’єднуватиме Ходорів, Бортники, Вербицю, Жирово, Загірочко, Піддністряни, Молодинче, Отиневичі, Чорний Острів, Нові Стрілища, Баківці, Грусятичі, Девятники, Кнісело, Соколівку, Вибранівку (58 населених пунктів). Площа – 43425 м кв.

Журавнівська – Журавно, Володимирці, Зарічне, Любшу, Мельничі, Монастирець,Облазницю, Сидорівку, Четріж. (34 населених пункти). Площа – 32490 м кв.

Жидачівська – Жидачів, Бережницю, Вільхівці, Заріччя, Лівчиці, Руду, Млиниська, Гніздичів (26 населених пунктів). Площа – 23679 м кв.

Представник Офісу реформ, Андріан Фітьо зазначив, що в Жидачівському районі картина складається досить позитивною. Три громади – це доволі добре, оскільки означає, що вони можуть бути спроможними.

Пропонуємо вашій увазі репортаж із обговорення реформи:

Селищний голова Нових Стрілищ Василь Газель: – Мене запитують жителі селища: хто створив модель трьох територіальних громад у районі. Чиї це були пропозиції? Чи передував цьому економічний аналіз? Які шанси у громади на об’єднання, що мають не 30 тисяч населення, а хоча б 5 тисяч?

Андріан Фітьо: – Порівняно з тим, що має 5 тисяч населення, вони менш конкурентоспроможні, до них менше заходитиме інвестор. Це попередній варіант щодо трьох громад. Тепер проводитиметься економічний аналіз щодо спроможності цих громад.

Олександр Пітула: – На зборах у Ходорові, де були представники, і ви в тому числі, сільських рад ходорівського куща, за моєї участі, за участі народного депутата України, коли кожен з вас мав можливість висловитися, я не почув від вас жодного заперечення до формування громади. Ви були абсолютно згідні.

Василь Газель: – Мова не йде про заперечення, а про те, хто подавав таку ініціативу. З низів ініціатива не йшла.

Олександр Пітула: – Ініціатива завжди йде від вас. Ви вважаєте, що ваша територія зможе бути самодостатньою? Давайте розглянемо це питання!

Депутат районної ради Андрій Чад: – Поясніть, для чого це все робиться? Без громади нічого не вирішується. Інформацію потрібно доносити до людей, бо, наприклад, до мене звертаються люди і вони не знають, що відбувається, вони збентежені до краю. Для чого в цей час, коли немає коштів робити, якусь децентралізацію?

Андріан Фітьо: – Так, реформа відбувається дуже швидко. Це для того, щоб сформувати той механізм, що зробить громади самодостатніми і де не будуть даремно вихолощуватись ресурси державного бюджету.

Роман Брезіцький: – Громади отримають краще сервісне обслуговування публічних послуг. Тобто бабця, скажімо, за довідками з села Баківців не їхатиме в Жидачів, а в Ходорів. Ви отримаєте значні надходження фінансів, котрі будуть спрямовані на інфраструктурні видатки, тому що освіта, медицина будуть утримувати прямі субвенції з держбюджету. Ви перейдете на прямий зв’язок: держбюджет і бюджет громади. Ви вже не будете простягати руку до району чи області.

Наступне, наприклад, селище Стрілища. У вас знаходиться автозаправка. Ви вже бачили зрізи по першому кварталу? У вас вже збільшена дохідна частина бюджету, ви вже можете це скерувати на дорогу. Тому це є зосередження фінансів на місцях.

Чому у вас погана дорога? Тому що у вас їздять в кар’єр машини і розбивають дорогу, але тепер ви зможете отримувати 5% від податку з копалин місцевого значення. Ви будете зацікавлені, отже створиться привабливе середовище й ви будете зацікавлені, щоб до вас приходив і розвивався бізнес.

Після об’єднання до вас повернуться бюджетні установи школи, дитячі садочки, народні доми. Ви станете реальною владою на місцях.

Млиниський сільський голова Галина Юхман: – Я не проти реформ. Але поясніть одне; чи можна реформу зробити за 3 місяці, коли Польща йшла до реформи 8-9 років? По-друге, щоб ми могли зробити реформу, потрібно в першу чергу взятись за дороги. По-третє, роз’ясніть головам, щоб ми могли роз’яснити людям, якщо укрупнюють громади, хто буде в селі, чи в кожному селі буде староста чи тільки однієї територіальної громади?

Андріан Фітьо: – Поляки насправді проводять реформу останні 50 років. У нас немає виходу. Нам потрібно пройти за дуже короткий відрізок часу те, що інші проходять десятиліттями. Щодо доріг – то тепер у вас будуть на них кошти. Буде визначатись коефіцієнт платоспроможності території, і у випадку, якщо він буде недостатнім, надходитиме цільова дотація. Тому питання доріг, питання первинних публічних послуг лягає на громаду.

Роман Брезіцький: – Щодо старости. У кожному селі, де не буде адмінцентру, буде староста. Староста діятиме на підставі положення, яке затвердить сама громада. Староста відповідатиме в цілому за зв’язок з мешканцями та відповідною радою громади, а також контролюватиме діяльність бюджетних установ у конкретному селі – школа, ФАП та інше. Він буде членом виконавчого комітету ради громади.

Андрій Чад: – А якщо громади відмовляться об’єднуватися?

Роман Брезіцький: – Зараз ви не об’єднані і у вас є своє законодавство. Але вже скоро, через півроку, дев’ять місяців, ви побачите, що об’єднані громади почнуть розвиватися набагато швидше. І ви самі захочете доєднатись. Але тоді може бути трішки пізно. Йде процес обговорення як і чому. Ми об’єднуємося, але тоді наш ФАП, наша школа не закриваються. Після цього ви вже будете підходити на інших правах. Не об’єднана громада немає стільки повноважень.

Андріан Фітьо: – Об’єднанні громади отримають кошти на інфраструктурні видатки з Фонду регіонального розвитку, де на Львівщину на цей рік передбачено 140 млн. грн. Тобто ті громади, які об’єднаються, отримають кошти. Змінилась бюджетна і податкова політика. Якщо раніше у нас бюджети вирівнювались по видатках, то тепер бюджети вирівнюватимуться по доходах.

Ми хочемо повернути східні області України, тоді ми маємо показати, що самоврядні громади можуть бути самодостатніми, і тоді це буде вагомий аргумент, щоб повернути захоплені території.

Голова громадської ради при Жидачівській РДА Ігор Николин: – Наскільки я зрозумів, у кожному такому адміністративному центрі буде відкрито центр зайнятості, соцзахисту, відділення різних служб. У чому тоді тут іде покращення? В тому, що ми збільшуємо штат чиновників?

Роман Брезіцький: – Ці структури відповідатимуть за меншу територію. Так, можливе скорочення працівників місцевих рад, але у вас є можливість переведення їх у ці новостворені структури.

При розрахунку громад не береться лише принцип того, щоб громада мала кошти, а береться ще принцип субсидіарності – наближення послуг до жителів громад.

Андріан Фітьо: – Ми їздимо по різних громадах, яка громада зможе утримати наявну інфраструктуру: в тої, де 4 тисячі населення чи де 20 тисячі населення? Ця карта, подана Жидачівською РДА, не є догма, це поки що перспективний план. Його зараз потрібно подати на затвердження в обласну держадміністрацію до 20 травня, щоб приблизно 26 травня він був затверджений обласною радою. Далі він розглядатиметься Кабінетом Міністрів. Ми можемо ще переглядати, дискутувати. У вас зараз три, а може стати все-таки чотири громади. Зараз, щоб ми сформували бачення, ви проводитимете громадське обговорення у своїх громадах.

Під час цієї зустрічі багато звучало запитань, гаряча дискусія тривала майже дві години. Свої запитання пропозиції висловлювали голови місцевих рад Гнат Кухта, Софія Ткач, Юрій Добуш, Володимир Ємець, міський голова м. Жидачева Володимир Левко, голова Асоціації місцевого самоврядування «Ради Жидачівщини» Ігор Лалак, голова районної ради Ігор Кос, депутат районної ради Марія Гавінська, яка подала пропозицію виробити єдиний механізм інформування населення, щоб голови не були заручниками цієї ситуації, громадські діячі. Як відзначив голова РДА, сьогодні ситуація зрушилась із мертвої зони, почались запитання, емоції, вже є позитив зі спільної роботи. «Ми так давно просили від вас якоїсь ініціативи». Підсумовуючи обговорення, О. Пітула зауважив, що ніхто нав’язувати нічого не буде й подібна зустріч далеко не остання.

10 травня відбулось попереднє обговорення реформи у Баківцях. 12 травня на засіданні Новострілищанської селищної ради депутати виступили з ініціативою про створення спроможної громади з центром у Нових Стрілищах. За словами селищного голови В. Газеля, відповідні запрошення відправили до суміжних громад.

Оксана ФРАНКІВ.

НОВИЙ ЧАС, 25 травня

 

http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-vlada/2127-2015-05-25-12-29-56