8 листопада, у с. Загірочко Жидачівського району Львівської області попрощалися із поетом Остапом Лижником, який помер напередодні, 7 листопада,на 87-му році життя.

Біль важкої втрати із рідними та близькими Остапа Лижника розділило керівництво Жидачівської райдержадміністрації і висловило щире співчуття.

«Для всіх нас поет Остап Лижник залишиться назавжди взірцем гідного служіння Україні», – йдеться в публікації на офіційному сайті райдержадміністрації.

«Остап Лижник народився 7 січня 1931 року у селі Загірочко. Закінчив Львівську середню школу ім. Івана Франка. Жив і працював у Львові, за фахом електрик. У 1944 році за зв’язки з ОУН був заарештований його батько Петро Лижник і висланий до Сибіру, – читаємо у публікації пам’яті визначного краянина під назвою «Зорана нива поета» в сьогоднішньому числі районної газети «Новий час».

Патріотичні поетичні твори Остапа Лижника – це суть його життя, творчого натхнення. У книгу «Україно моя, відродись», видану 1996 року, увійшли вірші, написані протягом багатьох років, у якій він прагне осмислити складний і героїчний шлях українського народу до волі і незалежності.

Про Україну, її минуле і сьогодення, незабутні сторінки боротьби за визволення, поет говорить відверто, з болем і любов’ю. Патріотичні поезії написані щирим серцем і душею, з мріями про велике майбутнє України.

1998 року побачила світ книга Остапа Лижника «Розірвані кайдани», 2001 – «Воля з нами», 2004 – «Вибране на тлі епохи» і нове видання «Україно моя, відродись», 2006 – «Дух нашої нації», 2008 – «Незалежна нива».

Остап Лижник часто зустрічався із громадськістю Жидачівщини, із представниками молоді, брав участь у багатьох заходах, не стояв осторонь важливих подій. Він долучився до спорудження у рідному селі Загірочко пам’ятника лідерові українського національно-визвольного руху Степанові Бандері.

ZIK, 9 листопада