Відновлення криївки Петра Полтави та перейменування села


У неділю, 20 жовтня, в селі Новошино, що на Жидачівщині, відбулося урочисте відкриття криївки на місці, де загинув Петро Федун «Полтава».

Про це повідомляє прес-служба Львівської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка». 

Розпочались урочистості із святкової літургії в храмі с. Новошино Жидачівського району, після завершення якої декілька сотень людей пройшли пішою ходою до лісу, де була відновлена криївка. До відновлення криївки долучились, також, ударівці Львівщини.

«У Новошинському лісі в 1951 році загинув один із провідних ідеологів і публіцистів збройного підпілля, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, заступник Голови Генерального Секретаріату УГВР, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу УПА, редактор та автор багатьох підпільних публікацій «Петро Полтава» – ключова фігура для УПА. Героїчна загибель Полтави і його побратимів є важливим прикладом самопожертви людей які вірили, що буде не залежна Україна», – зазначив у своєму виступі Герой України Юрій Шухевич.

«Відновлена криївка буде музеєм, куди зможуть прийти вдячні нащадки, щоб віддати останню шану полеглим», – розповів співорганізатор створення криївки Володимир Мелех.

«Роботи, над відновленням криївки розпочались ще зі середини серпня. Ми мали відомості про операцію, яку проводили енкаведисти, мали креслення криївки, а також мапу, за допомогою якої визначили точне місце її розташування. Використовували і книгу Михайла Романюка, де вміщені матеріали з КДБ і СБУ. Всередині криївки максимально намагалися відновити колишній побут», – зазначив у свому виступі Володимир Мелех. Він також подякував усім не байдужим, які відгукнулися і надали допомогу у відновлення надзвичайно важливої пам’ятки визвольного руху УПА. Особливу подяку пан Мелех висловив депутату обласної ради від Жидачівського р-ну, члену фракції УДАР Андрію Коту.

«Дуже добре, що сьогодні тут зібралося стільки молоді, адже криївка відновлювалась в першу чергу з просвітницькою метою. Ми повинні пам’ятати і шанувати своїх героїв, а молодь повинна мати» приклади для наслідування» – зазначив під час виступу депутат обласної ради від партії УДАР Андрій Кіт. За його словами, тепер розпочнеться робота з метою закріплення криївки за одним із львівських музеїв, щоб вона мала належний догляд та фінансування на обласному рівні.

ZIK, 21 жовтня

 

ДЕЛЕГАЦІЯ БРОДІВЧАН ВЗЯЛА УЧАСТЬ В ОСВЯЧЕННІ КРИЇВКИ, ДЕ ЗАГИНУВ ЇХ ЗЕМЛЯК

У неділю, 20 жовтня, делегація Бродівського району взяла участь в освяченні відновленої криївки біля села Журавно Жидачівського району.

Про це повідомив кореспондент ІА ZIK з посиланням на дані Бродівської районної ради.

Також участь в урочистостях з нагоди відкриття і освячення криївки взяли члени родини Петра Федуна – Полтави, представники Бродівської районної організації ветеранів національно-визвольної боротьби Братства вояків ОУН-УПА, чоловічий ансамбль села Білявці «Повстанець» та інші.

 

Нагадаємо, у листопаді 1951 року в цій криївці загинула група повстанців, серед яких був Петро Федун – Полтава, уродженець с. Шнирів Бродівського району, заступник Голови Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, член Проводу ОУН, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, референт політвиховного відділу Головного війського штабу УПА; головний ідеолог українського збройного підпілля ОУН-УПА 1940-50 рр., пропагандист, публіцист і редактор та автор багатьох повстанських публікацій.

ZIK, 21жовтня

 

 СЕЛУ НА ЛЬВІВЩИНІ ДОЗВОЛИЛИ МАТИ ЛИТОВСЬКУ НАЗВУ

Облрада прийняла рішення про перейменування села Прибілля Жидачівського району. Депутати дали згоду на перейменування населеного пункту з “Прибілля” у “Ятвяги”.

Пилип Пилипенко, голова постійної комісії з регулювання земельних відносин облради відзначив, що саме такою була історична назва села.

Саме з тієї причини напередодні рішення ухвалила і Дев’ятниківська сільрада, і Жидачівська райрада. На черзі — остаточне затвердження Верховною Радою.

Довідка

Ятвяги (ятвезь, судови, судзіни) — угруповання балтських племен, етнічно близьке до литовців та пруссів. Вперше назву ятвяги згадано в договорі між Руссю і Візантією в 944 році.

ЛЬВІВСЬКІ НОВИНИ, 22 жовтня