Відгомін 620-річчя Ходорова: Звідкіля походить назва міста?..

Posted on Бер 28 2015 - 10:04pm by Любомир Калинець

Нагадаємо, що торік 5 листопада наше містечко розпочало відлік 621-го року від часу першої письмової згадки. Ще раз варто наголосити, що це – не повний його вік, оскільки достеменно не відомо, коли воно засноване. А вік у 620 літ встановлює перший, збережений в архівах, історичний документ, а саме грамота, якою 5 листопада 1394 року Дмитро Волчкович – «пан і законний дідич з Ходорова, повіту в Руській Землі», засвідчив акт дарування села Ганачева (тепер Ганачівка Перемишлянського району Львівської області) львівському римо-католицькому монастиреві францисканців.

Znak

Поштовх подискутувати про походження назви нашого міста дала публікація О. Карачевської «Ходорову 620 років!», видрукувана в часописі «Ходорівщина» 25 вересня минулого року. Наведемо дослівно той фрагмент, що має відношення до теми теперішнього допису: «Ходорів у давнину мав назву Ходоростав, яка походила від імені Ходор. Можливо, власником поселення був боярин на ім’я Федір. У роді Ходоровських переказували легенду, що їхній предок Ходор прийшов на Русь з Угорщини зі своїми братами – княжичами Данилом, Васьком і Ванком Корчаками. Від Ходора пішов рід Ходоровських, від Данила – Даниловичів, від Васька – Васичинських, від Ванка – Лагодовських. Усі чотири шляхетські роди користувалися гербом «Корчак». Найдавніша печатка з цим гербом належить до 1390 року. Первісна назва Ходорова була Жмигрод. Ця назва іноді ще вживалася у ХV ст., але вже витіснялася назвою Ходоростав…»

У своєму дописі О.Карачевська не вказує чітко джерело, що підтверджує первісну назву Жмигрод. Тому можна здогадатися, що це автор книги «Загір’я Княгиницьке» Л. Воробій, якого далі в своєму дописі цитує наша молода журналістка.

Власне, ця назва вперше трапляється мені на очі. З не одним істориком і архівознавцем випала нагода спілкуватися, чимало документів і літератури довелося «перелопатити», перш ніж написати краєзнавчо-історичний нарис «Місто над ставом». Можу стверджувати, що ніде раніше назви Жмигрод не здибав. Одначе це не дає підстав сказати, що ця версія є хибною.

У цьому контексті ще раз хотілося б згадати про всі можливі трактування назви Ходорів. До цього часу найбільш прийнятною, навіть більше з точки зору привабливості, вважалася версія, що назва нашого містечка походить від чоловічого імені Ходор, яке має ще й інші народні варіанти – Федір, Хведір. До цих імен наближене й ім’я Теодор, яке бере початок від грецьких  слів «Теос» (Бог) і «дорон (дарунок). Отже, буквально Божий дар. Тому не може на ласкати слух, особливо нас, ходорів’ян, що наша вітцівщина це – Господній дарунок.

Підтверджує думку про почактове походження назви міста від імені Теодор і літописець Антін Петрушевич. Він, зокрема, пише: «Руське ім’я Ходор, Хведір, Хведько, Федько зіпсоване руською вимовою імені Теодор».

Близькою до цієї версії є позиція журналу «Ї» (число 47 за 2007 рік), про який ми згадували буквально нещодавно. Ще раз процитуємо це видання, але вже в тому місці, яке нас найбільш цікавить: «Ходорів (старі назви – Ходоростав, Ходорів Став) згадується в історичних хроніках з 1394 року. З огляду на своє розташування – був збудований у межиріччі Дністра та його притоки Луг – Ходорів завжди мав оборонне значення. Як підказує стара назва Ходорів Став, поблизу міста й справді є кілька великих ставків (Ходорівський та Отиневицький, зовсім поруч з містом). Дехто виводить назву міста від чоловічого імені Федір, і стара назва стає зрозумілою – Федорів Став.

Однак, городище ранньослов’янської доби на місці Ходорова було набагато раніше, ніж на ці терени принесене було ім’я Федір. Очевидно, це було поселення білих хорватів, бо ж Ходорів лежить поблизу їх можливої столиці – тепер селище Стільське…»

Колишня можлива столиця білих, або східних, хорватів називається згідно з адміністративним поділом Стільсько. І звідсіля до Ходорова дійсно, не так далеко. Але ще одне село Миколаївського району Ілів, в якому також знайдено місця перебування наших можливих прародичів, ще ближче до нас. До сусідніх Боринич, Борусова, Бринців Загірних – якихось 5-7 кілометрів. Тому й краєзнавці, зокрема відомий багатьом Василь Лаба, можливо, й небезпідставно вказують, що наші місця раніше були заселені саме білими хорватами. Відповідно, і назва Жмигрод могла бути їхньою. Хоча це під кількома знаками запитання. Та все ж дана версія має право на існування. Зрештою, не відкидаймо і той варіант, що назва Ходорів також могла бути хорватського походження. Ось тут варто звернутися до науковців, які б могли щось більше з цього приводу прояснити.

Та повернімося до ще кількох трактувань назви нашого міста. Одна з версій каже, що вона складається з трьох частин: Ход-о-рів. Перша частина трансформована від слова хід або ходити. Тому назву можна розуміти й так: ходити ровом, ходити по рову. Цей варіант колись мені підказали наші старожили.

Нарешті ще одну версію подає Пилип Гошовський у книзі «Рідна школа в Ходорові», що побачила світ 1939 року у Львові. Він, зокрема, пише: «Переїжджаючи залізницею зі Львова до Станиславова, по дорозі після години їзди почуваємо такий самий вигук кондуктора, який пливучи з Києва до Канева долі Дніпром: «Ходорів!» Є їх два на українських землях, й обох їх назви походять, здається, від одного пня: ходити ходорком.

Народна пісня:

Перед паном Хведорком

Ходить жидок ходорком».

Вислів «ходити ходором» є нічим іншим як фразеологічним зворотом. І має такі значення: дуже дрижати, двигтіти, хитатися; дуже швидко рухатися під час якоїсь роботи, дії; посилено трястися, смикатися; відбуватися, здійснюватися дуже бурхливо, швидко, енергійно.

Як на мою думку, все ж сумнівним є твердження П.Гошовського. Навряд чи цей образний вислів має дуже давнє походження. А ось з відповіддю на запитання, де насправді собака зарита, тобто яким є походження назви нашого міста, доведеться зачекати, шановні. Ще раз повторю: надія на те, що нам допомужать науковці.

Любомир КАЛИНЕЦЬ.