Не так давно в дописі «Державна нарада в Ходорові» (під рубрикою «Ходорівські хроніки з Любомиром Калинцем» від 6 січня) розповідалося про видатних постатей, які перебували в нашому містечку взимку 1919 року. Серед інших ішла мова і про отця Ксаверія Бонна. І ось нещодавно вдалося почерпнути нові відомості про цю непересічну особистість.

У статті «Перший посол України у Ватикані», яку можна було переглянути на сайті «Вголос» від 9 січня цього року ішла мова про першого українського посла у Ватикані за понтифікату Папи Бенедикта XV (1914-1922) графа Михайла Тишкевича, призначеного на цю посаду 9 січня 1919 року Директорією від уряду Української Народної Республіки.

Між іншим, у Ходорові також були мешканці з ідентичним прізвищем. Одначе, це, швидше всього, однофамільці. Оскільки український дипломат походив з Київської губернії. Проте не він є основним об’єктом, що привертає нашу увагу, а священик Франц Ксаверій Бонн.

Саме йому судилося продовжити дипломатичну місію УНР у Ватикані після графа Тишкевича. Тепер стали відомі роки життя душпастиря. Народився він у 1882 році, упокоївшись у Бозі 1945 року. Відомо також, що був одним з перших монахів Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ), або отців-редемптористів, які прийняли східний обряд у Галичині (1911 рік).

У роки I-ої світової війни отця Бонна висвятив на священика митрополит Андрей (Шептицький). Із 1918 року він – польовий духівник Української Галицької Армії, член українських делегацій на переговорах з місіями Антанти, голова місії Західно-Української Народної Республіки у Ватикані.

Чому так багато уваги зосереджуємо на цій особі? Тому що вона безпосередньо пов’язана з нашим містечком. Вважаємо, що повинні знати про нього якнайбільше, пишатися, що бував у нас.

Безумовно, хотілося б більше інформації отримати і про ще одного священика, котрий брав участь у переговорах з місією Антанти у Ходорові в 1919 році в якості перекладача, а саме отця Каляту.

Любомир КАЛИНЕЦЬ.