Замість передмови
Розпочинаємо нову рубрику (підрозділ або категорію), яка, сподіваємося, заінтригує тебе, шановний читачу. Намагатимемося глянути на події, дати та особистості з погляду газет, журналів, документів того часу, до якого вони мають бепосереднє відношення. Таким чином спробуємо зазирнути як у більш давній, так і наближений до нас день. Інколи зберігатимемо мову, притаманну для того чи іншого часового відрізка, щоби більш-менш достеменно відтворити тодішній колорит. До деяких незрозумілих слів чи виразів даватимемо пояснення.
Отож до справи!..
Дня 4 грудня 1932 року відбулося в Ходорові ювілейне свято в память 25-літнього існування Кредитової Кооперативи Український Народний Дім в Ходорові.
Рано відбулася Служба Божа в парохіяльній церкві, по якій відправили панахиду за усіх померлих членів товариства. Підчас панахиди співав мішаний хор читальні «Просвіта» в Ходорові та відповідну проповідь виголосив о. Микола Мельничин, парох з Молотова.
О годині 1-ій відбулась святочна академія в салях Народного Дому з такою програмою: Бортнянського Псалом «Ой день єгожи сотворив Господь» і думу про Почаївську Матір Божу відспівав удачно (вдало) хор «Просвіти» з Залесець під управою п. Миколи Паламара. Відтак святочну промову виголосив голова надзірної (наглядової) ради о. декан Винницький. Потім діти «Рідної Школи» в Ходорові відспівали на 3 голоси разом з солями (солістами): а) «Ой у полі могила», б) «Віє вітер», в) «Засяло сонце золото» – а спів цей зробив на присутних незвичайно миле вражіння, бо пісні були відспівані зовсім бездоганно. По цім з посеред хору діточого виступила учениця 5 кляси Ольга Калинцівна і віддеклямувала вірш Богдана Лепкого «І в мене був свій рідний край».
З черги відслонено (відкрито) світлину першого директора кооперативи в часі її засновання перед 25 літами о. декана Винницького, якому Народний Дім за його заслуги положені так при самому заснованню як і вибудованню, а який і до нинішнього дня головує в надзірній раді того товариства – підніс надзвичайно гарно виконаний портрет і просив згоди, щоби його світлину оставити в Народному Домі як заслуженного громадянина Ходорівщини. Відповідну промову при цьому відслоненню виголосив справник управи кооперативи д-р К. Троян, адвокат в Ходорові. О. декан Винницький в зворушливих словах дякував членам Народного Дому за оказану честь і відзначення заявляючи, що це є рідкий випадок, щоби вже за життя дізнавати такої подяки за труди понесені на громадській роботі.
Відтак промовив перший секретар надзірної ради з перед 25 літ п. Филимон Пеленський, емеритований учитель (пенсіонер) в Ходорові, який представив труднощі колишньої роботи.
Потім виконали дальші точки (номери) програми: хор місцевої читальні «Просвіта», який під управою директора «Рідної Школи» п. Романа Чучкевича відспівав дві пісні та деклямація п. Н. Баглая з Жидачева.
Дальшою точкою був реферат про ощадність інженера Е. Храпливого зі Львова, а по виступі хору читальні «Просвіта» з Залесець, який відспівав народні пісні, про історію Народного Дому розказав теперішній секретар надзірної ради товариства, а з перед 25 літ член його управи п. Йосиф Копитко, по чім п. Данило Мода підніс думку розбудови Народного Дому, який вже нині є замалим для округу.
Накінець діти «Рідної Школи» відіграли сценічну картину «Великі роковини», яка закінчилась живим образом та національним гимном.
Учасників було понад 800 люда.
ГОСПОДАРСЬКО-КООПЕРАТИВНИЙ ЧАСОПИС, 18 грудня 1932 року