І це напрочуд відрадний факт. Дочекалася нарешті ця історична будівля, подібних якій за значущістю і з вогнем не знайти у нашому Ходорові, що її зовнішній вигляд приведуть до ладу. А то стояла нетинькована тривалий час, відлякуючи своєю недоглянутістю, забрьоханістю, сіризною, наводячи на невеселі роздуми не лише тутешніх мешканців, але й гостей міста.
Не можна сказати, що буквально всім було начхати на подібний стан речей. До їх числа сміливо можна занести дирекцію навчального закладу, зокрема його директорку Любу Мільовську. Спроб, у першу чергу, знайти кошти на ремонтні роботи з відновлення фасаду вона робила чимало. Проте до пори до часу натикалася на стіну нерозуміння з боку «різношерстих» інстанцій. Мотивація відфутболювання була ясною, як Божий день, – нема грошових ресурсів.
Лід рушив після оголошення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку в Львівській області на 2016-2020 роки. У «третій» вирішили взяти участь у ньому і не прогадали. Торік у грудні було затверджено проект капітального ремонту фасаду школи. Вартість проекту склала 400 тисяч гривень. З обласного бюджету надійшло 198 тисяч, місцевий розщедрився на 109, понад 92 тисячі було спрямовано від громадського ресурсу. Як зазначають у школі, левова частка в надходженні коштів саме від третьої складової належить Ходорівському м’ясокомбінату.
Ремонтні роботи розпочалися в липні, і є сподівання, що завершаться до храмового празника святих Косми і Дем’яна, який уже буквально на носі. Хотілося б побажати і дирекції навчального закладу, і відділу культури Ходорівської ОТГ не забути про історичну цінність цього, без перебільшення буде сказано, унікального з багатьох точок зору будинку.
Споруджений як повітовий суд у 1911 році він бачив у своїх стінах не лише відомих правників. Тут наприкінці 1918 року під час українсько-польської війни розмістилася Начальна Команда (штаб) Української Галицької армії (УГА). Відповідно, коридорами приміщення та міськими вулицями крокували такі видатні особи того часу, як командувач УГА Михайло Омелянович-Павленко, Гриць Коссак, Осип Букшований, Дмитро Вітовський, Віктор Курманович, Олена Степанів та інші. В лютому 1919 року в будівлі повітового суду відбувалися наради керівництва ЗУНР з представниками місії країн Антанти, які прибули в наші краї для розгляду ситуації на українсько-польському фронті. Тоді, в один з лютневих днів, Ходорів відвідав сам Головний отаман, член Директорії УНР Симон Петлюра. Неодноразово приїжджали до міста Президент і Уповноважений Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич, інші високі достойники.
На жаль, ці яскраві моменти в житті теперішньої «третьої» школи ніяк не відображені в її сучасній життєдіяльності. Ані пам’ятної дошки нема на фасаді, ані відповідних стендів усередині будівлі. То чи не пора відновити історичну справедливість і вшанувати належним чином цю визначну споруду? Якщо дехто дотепер ще цього не второпав, то гріш йому ціна! Проте повинні знайтися в місті тверезомислячі, яким не байдужа історія рідного міста, регіону, країни…
Любомир КАЛИНЕЦЬ, Мадрид-Ходорів.