Схоже. сьогодні люди, щоб вирішити свої проблеми. можуть сподіватися лише на ЗМі та соціальні мережі, виставляючи оперативно інформацію про беззаконня і нехтування інтересів громади.
Минулого номера (№35 від 15 вересня) «Новий час» у матеріалі на першій шпальті розповів про поновлення протистояння мешканців Дуліб з власниками «Лемберг–Агро. Вже вдруге цього року дулібчани перекрили дорогу, протестуючи проти, на їх думку, незаконної діяльності власників, які дуже хочуть вести «свинячий бізнес» на фермі, де в принципі розведення і вирощування свиней в таких масштабах просто неможливі.
Протягом року з цього приводу відбувалися і відкриті прес-конференції та зустрічі зацікавлених, проходили сільські слухання, залучалися до врегулювання конфлікту поважні і сумнівні люди, подавалися позови, звернення та запити. І що? Та нічого. Власники залишилися при своїх переконаннях, що рано чи пізно вони «дотиснуть», а дулібівчани виявилися напрочуд «твердими».
Тиждень люди «дежурили» біля ферми. За цей час відбулося кілька інцидентів, бо, за словами мешканців, на них охорона спускала собак, а у вівторок мало не сталася трагедія, коли люди лягали під колеса техніки.
Весь цей час ніхто, підкреслюю, ніхто не зміг зайти на територію і переконатися у тому, чи є, чи немає свиней на фермі. Ні поліція, ні влада, ніхто. Саме цього вимагали люди, і якщо б так сталося й свиней справді не було, ще 14 вересня конфлікт вирішився б.
Але виглядає так: судячи з того, що власники «Лемберг-Агро» не рахуються ні з місцевою владою, ні з правоохоронними органами, вони відчувають якісь інші «плечі». Всі ці дні ситуація провокувалася до конфлікту, який вдалося не допустити тільки завдяки виваженості мешканців Дуліб. Нагадаю, що подання на мешканців «Про перешкоджання підприємницькій діяльності підприємства» нікуди не зникло ні з прокуратури, ні з поліції, ні з СБУ. А це кримінальна відповідальність. І коли колективна «безвідповідальність» існує, то досить комусь індивідуально щось порушити – і кримінальна справа готова. Дякувати здоровому глузду наших правоохоронців і прокуратурі, які зайняли фактично позицію «спостерігача». Бо якщо область не може розібратися з «Лемберг-Агро», то куди району?
Жаль у цьому випадку і владу району в особі Василя Татарина. Він, зі свого боку, зробив все, щоб конфлікт не переріс у щось гірше, ніж просто пікетування дороги. Але, може, вже нарешті пора задуматись над питанням: а хто ж врешті влада, коли перші особи не можуть потрапити на «непрацююче» підприємство? Нормальний юрист за 15 хвилин знайде три підстави отримати доступ на «надсекретну ферму». А тут не пускають навіть першого заступника голови ОДА, який вже вп’яте приїхав до Дуліб, коли 20 вересня люди на кілька годин перекрили дорогу Ходорів – Нові Стрілища, якою з Жидачева та Ходорова курсують до Львова автобуси.
Мешканці вислухали поважного чиновника, який повідомив, що вже 21 вересня створять комісію обласної адміністрації, в яку увійдуть представники силових структур та санітарно-екологічних служб, щоб врешті розібратись із «дулібівською проблемою». Присутній на вечірній зустрічі депутат обласної ради Андрій Чад попросив Ростислава Замлинського, щоб до складу комісії включили і його як представника громади.
Але найбільш переконливим серед всіх, хто приїхав ввечері 20 вересня до людей, був голова об’єднаної Ходорівської громади Олег Коцовський. Він порадив людям стояти до кінця, навіть якщо почне працювати комісія. Бо сьогодні до самого Ходорівського м’ясокомбінату, який власне і представляє інтереси «Лемберг -Агро», з’явилися питання щодо очисних споруд. І на найближчій позачерговій сесії ці питання будуть розглядатися.
І хоч конфлікт вдалося пригасити, накип залишився. По перше, «Лемберг-Агро» вдруге зіпсував свою репутацію. Саме дулібівський конфлікт звів нанівець бажання побудувати на території Любшанської сільської ради свинокомплекс на 20 тис. голів. На громадському зібранні, яке минулої неділі пройшло у с. Антонівка, люди продемонстрували представникам власників «кіно» з дулібівського конфлікту і висловили категоричне «проти», бо якщо так поступають там, то аналогічно буде і у Антонівці.
По-друге, судячи з усього, що сталося, мешканці Дуліб задумаються: а чи взагалі погоджуватись на якусь господарську діяльність з власниками, які мають їх за ніщо.
І по-третє. «Побиті горшки» із Ходорівською громадою, на території якої є підприємства власника дулібівської ферми, до порозуміння і якогось соціального партнерства не ведуть. Все тече і змінюється. Переконаний, що і цей конфлікт вичерпається і врешті люди й бізнес порозуміються. Для цього треба зовсім мало: навчитися слухати, чути і розуміти один одного. Бо ще Великий каменяр казав, що «громада – то великий чоловік».
Фейсбук вам у поміч…
Андрій Данилець.