Факт і коментар / ЕХ, ДОРОГИ!..
Як вам відомо, шановні ходорівці, в Україні все дужче й дужче наростає протестний рух щодо якості покриття автошляхів і вулиць у населених пунктах. Про це свідчать бодай деякі факти оприлюднені в засобах масової інформації. Кілька з них варто навести.
У Чернівцях на розбитих вулицях встановили фігури чиновників
У Чернівцях на найбільш розбитих міських вулицях невідомі встановили паперові фігури в. о. мера Віталія Михайлішина та голови ОДА Михайла Папієва.
Невідомі жартівники причепили паперові фігури керівників до стовпів та знаків з повідомленням про ремонт доріг.
Такі фігури з написами були розміщені на вулицях Сторожинецькій, Чапаєва, Стасюка, Кармелюка та деяких інших. Згодом більшість із цих зображень зникли.
ZIK, 16 квітня
На Львівщині з’явився біл-борд із Азаровим: “Папєрєднікі гроші на дороги укралі?”У прикордонному містечку Рава-Руська на Львівщині вирішили боротися проти бездоріжжя фотокалажем: “Знову папєрєдніки гроші на дороги укралі?”
Місцеві активісти розмістили відповідний колаж на рекламному щиті обабіч дороги.
На ньому зображений чоловік, схожий на прем’єр-міністра Миколу Азарова, який вигладає з авто на дорогу з жахливими вибоїнами і каже: “Знову папєрєдніки гроші на дороги укралі?”.
Під фото також напис: “Пригальмуй, подзвони, запитай”, а також вказано номер телефону та e-mail облавтодору. Активісти пояснюють, що це – “крик душі”.
“Дорога Р40 “Рава-Руська – Судова Вишня”, яку зображено на біг-борді, є регіонального значення. Вона розпочинається у центрі прикордонного містечка і є однією з основних. Ями тут сягають вглибину до 25 см, а водії авто змушені об’їздити їх по тротуарах”, – повідомив “Українській правді” Андрій Бучко. Біл-борд, на якому зображено ями, знаходиться саме при дорозі “Рава-Руська – Судова Вишня”, уточнив він.
УКРАЇНСЬКА ПРАВДА,29 березня
Треба зізнатися, куди пропали 40 млн грн на дороги і хто винен, – голова ЛОДА
Торік під час ремонту доріг Львівщини неефективно використали 40 млн грн бюджетних грошей. Відкрито понад 50 кримінальних проваджень. Про це 15 квітня повідомив голова Львівської ОДА Віктор Шемчук.
«Це цифра, яку озвучують працівники правоохоронних органів, зокрема, прокуратура, УБОЗ, співробітники Державної фінансової інспекції», – зазначив Шемчук.
«Чим завершаться кримінальні провадження, а їх за підсумками минулого року є понад 50, це інше питання. Але ми повинні або чесно признатися і сказати, куди пропали ці гроші і хто в цьому винен, або довести до логічного завершення ті роботи, за які ці кошти були виплачені», – наголосив голова ЛОДА.
Шемчук пообіцяв тримати на особливому контролі використання бюджетних коштів, призначених на ремонт доріг у 2013 році.
«Ми будемо і в цьому році дуже пильно стежити, куди йдуть ці кошти. Найголовніше, ми будемо публічно громаді говорити про те, хто винен у тому, що дороги перебувають у такому негативному стані. Якщо це працівники державних органів і підприємств, які займаються сферою дорожнього будівництва, треба ставити питання про їх відповідальність. Якщо це стосується якихось кримінальних проявів з боку різних суб’єктів, будемо говорити про те, що ми зробили, аби цих людей притягнути до кримінальної відповідальності», – пояснив голова ЛОДА.
ZIK, 16 квітня
Дорога в селі Піддністряни на Жидачівщині нагадує мінне поле, проїхати яким можна лише тоді, коли ями добряче засипле снігом.
Про це повідомили журналісти телеканалу ZIK.
У села Піддністряни, Кам’яне та Жирову відмовляються їздити маршрутки і таксі на замовлення навіть взимку, коли ями вкриті снігом. А люди з жахом очікують весни – тоді на роботу в інше село чи місто доведеться ходити пішки.
«Між Кам’яним і Жировим страшна дорога. І в Піддністрянах теж дуже погана, і до Нового Роздолу. Маршрутки відмовляються їздити», – розповіла мешканка села Піддністряни пані Катерина.
Натомість у Жидачівській райдержадміністрації розвели руками. Повідомили, що кошторис уже склали, ремонт коштуватиме шість мільйонів гривень. Та гроші так і залишилися на папері.
«Ведемо зараз переписку з облавтодором, службою автомобільних доріг, облдержадміністрацією. Минулого року на Жидачівський район коштів не дали, мотивуючи тим, що гроші йшли на ремонт доріг об’єктів на «Євро-2012», – зазначив заступник голови Жидачівської райдержадміністрації Володимир Пришляк.
Проте посадовці запевнили, що цьогоріч проблемну ділянку дороги із села на Новий Розділ таки відремонтують, нехай і власними силами.
ZIK, 31 січня
КОМЕНТАР
Нещодавно мій добрий знайомий по заробітках у Мадриді Степан Янко, котрий, коли приїжджає додому, часто мандрує автівкою з рідного Стрия до жінчиних Бережан, похвалив дороги в нашому рідному Ходорові. Я ж, знаючи справжній їхній стан, сказав, що він лише кількома центральними вулицями прокурсував, де покриття вдалося більше-менше довести до пуття (хоча мій кум нарікає на страшенні ями, які неймовірно дошкуляють йому подолати на ровері невеличкий відтинок від колишньої газової контори до пішохідного мосту через залізничну колію на вулиці Стрийській). А ось якби Степан звернув від автотраси трішки в сторону, то став би свідком плачевної картини…
Згадаймо в цьому контексті бодай сумнозвісну вулицю Хмельницького, або стару дорогу, як її ще називають (в минулому – вулиця Доїздова). Нагадує вона зараз не що інше, як сім кругів пекла. Щоб проїхати по ній за кермом, треба бути неабияким водієм-віртуозом. Не кажу вже про вулиці в мікрорайонах «Заріка» чи «Зарудка» та інших.
Або візьмімо для прикладу багатостраждальну вулицю Богуна на вершечку Стрийської. Відколи товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» почало використовувати її у своїх цілях, відтоді мешканці втратили спокій. Страхітливий гуркіт від сновигання величезних і важезних «фур», після якого шибки у вікнах не те, що деренчать, а й тріскають, неймовірна курява, яку вони здіймають, набили вже оскому не одному. Можливо, все це було б менш відчутним, якби було нормальне асфальтове покриття. Так ні: баюра на баюрі, за якими наступна баюра. Хтось здогадався зафіксувати за допомогою годинника, скільки часу витрачає вантажівка на те, щоб подолати невеличку дистанцію завдовжки 300-400 метрів від перехрестя до колишньої їдальні. Скільки б ви думали? В середньому 15 хвилин!..
Чув від працівників «Дунапаку», що їхнє керівництво пропонувало міській владі (невідомо, щоправда: чи теперішній, чи попередній) відремонтувати своїм коштом цей невеличкий кусничок. На що отримало зустрічну пропозицію: ви нам даєте гроші, а ми й без вас впораємося. «Дунапаківці» на таке не погодилися, запідозривши, що значна частина коштів, як то у нас здебільшого буває, може піти «наліво»…
Зауважу, шановне панство, що тема препаскудного стану ходорівських доріг не нова для мене. Свого часу вже мав необережність критично висловитися про це на сторінках преси. Зокрема, в червні 2002 року, вказуючи на найбільш животрепетні, як на мою точку зору, проблеми нашого містечка, писав: «Не дурень колись сказав: «Покажіть мені ваші дороги, і я скажу, яка у вас економіка, та чого ви варті». Тому б не радив показувати ходорівські дороги чужим. І взагалі, побудував би об’їзну, аби жоден «чужий» автомобіль в місто не проскочив. А то аж жаль проймає, коли подумаєш, як вони бідолашні долатимуть відрізки від м’ясокомбінату до заводу «Поліграфмаш» (з Божою допомогою цю невеличку відстань вдалося відремонтувати, як і залізничний переїзд біля м’ясокомбінату) , а також від бензозаправки зі сторони Львова до початку вулиці Львівської. Та це ще півбіди. Все ж вони асфальтовані. А ось багато вулиць про асфальт лише мріють. Тому в період дощів по них ні проїхати, ні пройти.
З цієї оказії згадаю добрим словом Іспанію. Ще мікрорайон не будується, а вже прокладено під’їзні шляхи, заасфальтовано їх, встановлено освітлення. Таке собі містечко без будівель. Спершу не міг второпати, що це таке і для чого. Аж поки мені не розтлумачили: тут незабаром виросте новий житловий масив.
Ще одна деталь. Нещодавно став свідком, як іспанці асфальтували вуличку поблизу однієї з центральних столичних площ – Майор. Пригнали різноманітну дорожню техніку, якої я ще й не бачив. Робітників при цьому з’явилося небагато. Проте зі своїм завданням вони впоралися дуже швидко. До того ж якісно. Не те, що в нас. Закидають ямки чимось таким, що й на асфальт не подібне, притрамбують невеличким каточком – і квітка. Словом, і ремонтом це не назвеш. Швидше «припудрюванням», якого вистачає всього на кілька тижнів. Скажете: нам би їхні можливості, гроші, техніку. Можливо, маєте рацію. Але доки ж чекати? Уже понад 20 років незалежності минуло, а віз і нині там. Доки марнувати навіть ті жалюгідні кошти, що є в наявності? Адже ж кожному «фйолкові» відомо: скупий платить двічі…»
Тодішній редактор газети «Ходорівщина» Григорій Тимошенко з висоти свого поважного віку та багатющого досвіду на журналістській ниві, можливо, резонно повчав мене: «…Далі Любченко перевів погляд на дороги. Не такі вони, хоч ти плач. А от в Іспанії… і пішов переповідати, як там класно прокладають комунікації в районі новобудов, як ремонтують дороги! Нікому він Америки не відкрив, це всім відомо навіть у віддаленому селі. Недотумкав тільки автор визнати: коли б наш бюджет та мав «іспанське» наповнення, влада показала б тим іспанцям, що теж не ликом шита. А то ж у Любченка виходить як у цигана-тата з поговірки, котрий посилав сина за покупкою. На репліку сина, що не має грошей, тато відповів: за гроші й дурень купить, а ти спробуй без них…»
З того часу чимало води витекло. Не можу не сказати, що нічого не робиться в плані покращення доріг. Але в цілому картина не надто втішна. В центрі ще – сяко-тако. А на околицях – дідько ногу зламає. Дивує ще й те, що наші ходорівці ні до кого не апелюють, не створюють жодних громадських об’єднань, як то роблять в інших місцевостях. Невже усіх влаштовує нинішній стан? Чи настільки зневірились, що все – «по цимбалах»?.. Зрештою, треба ще знати, до кого апелювати.
А ось один з авторів всеукраїнської газети «День» знає до кого варто звертатися в першу чергу: «Цього року, як завжди, треба вести розмови про дороги. Нічого ще не змінилося. Добрі дороги – наша всеукраїнська мрія. Лаяти «Автодор» – не спрацьовує. Це така монопольна структура, яка по-іншому не може, а всі хочуть від неї багато й зразу. Тому їй нічого не залишається, як сказати, що «грошей немає – відчепіться», або робити якусь «халтуру»…
Зусиллями газети «День» з’явилася замітка про те, що за стан доріг відповідає керівництво населеного пункту. І це дуже правильно, бо всі, починаючи з голів сільрад, голів району тощо, думають, що прийде «Автодор» і все зробить. Не ті часи, щоб так розслаблятися.
Скільки галасу про дороги, а вони того не варті. Громада населеного пункту сама може впоратися з незначними пошкодженнями дороги. Щоправда, громадою хтось повинен керувати. А для чого тоді сільські чи районні голови?..»
То як вам таке запитаннячко, шановні? Можливо, є в ньому рація?..
Костянтин ЛЮБЧЕНКО.