24 березня 2013 року минає друга річниця від дня смерті світлої пам’яті владики Юліяна Ґбура. В цей день Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ, у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию молився спільно зі священиками храму панахиду за упокій душі архиєрея Юліяна – першого єпископа Стрийської єпархії.
Після молитви владика Тарас відзначив у своїй промові здобутки світлої пам’яті єпископа Юліяна Ґбура для Христової Церкви та значення його служіння для розвитку Стрийської єпархії, відзначаючи його, як доброго пастиря.
Дякуємо Богові за дар Вашого життя, ваше служіння у Христовій Церкві та ваші молитви за нас. Нехай милостивий Господь прийме Вашу душу у Царстві Небеснім. Вічная Вам пам’ять, владико!
Біографія
Народився 4 грудня 1942 р. у с. Брижава біля Перемишля (Польща). У 1947 р. під час операції «Вісла» переселений з батьками на північ Польщі. Середню освіту здобув у Місійній семінарії в Нисі. Філософію і богословія студіював у Вищій духовній семінарії монашого чину. Рукоположений на священика 21 червня 1970 р. Душпастирював для греко-католиків у Кракові, Гурово-Ілавецькому та Острому Барді (Польща). У 1982-1991 рр. виконував обов’язки декана Ольштинського деканату. Декретом Примаса Польщі Стефана кардинала Вишинського від 11 червня 1983 р. призначений візитатором для греко-католиків у Польщі та консультантом Примаса у справах управління Українською Греко-Католицькою Церквою. З 26 квітня 1991 р. – протосинкел Перемиської єпархії. 30 березня 1994 р. призначений єпископом-помічником – протосинкелом Львівської архиєпархії. Хіротонія відбулася 7 липня 1994 р. у Львові. У 1996-2001 рр. – Секретар Синоду єпископів УГКЦ. Від 18 листопада 2000 р. – єпархіальний єпископ Стрийської єпархії. Голова Митрополичої комісії УГКЦ у справах соціальної комунікації.
Під час Синоду у 2001 році склав обов’язки Секретаря Синоду єпископів УГКЦ.
20 січня 2010 року, згідно з кан. 233 § 1 ККСЦ, повідомлено, що Папа Бенедикт XVI у зв’язку зі станом здоров’я відкликав владику Юліяна від виконання уряду єпарха Стрийської єпархії, зберігаючи за ним тільки титул єпарха Стрийської єпархії.
САЙТ СТРИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ, 24 березня 2013 року
ПОСТСКРИПТУМ
Ще не забули, мабуть, у Ходорові ті світлі дні, коли до нас приїжджав владика Юліан. Скажімо, 15 вересня 1996 року він посвячував наріжний камінь під будівництво храму святих Володимира та Ольги на початку вулиці Стрийської. Тоді архієрей побажав громаді згуртуватися навколо спільної справи, утворивши міцну парафіяльну спільноту.
Я ж пригадую преосвященного єпископа Ґбура відтоді, коли у березні 1994 року його тільки-тільки призначили єпископом-помічником Львівської архієпархії УГКЦ. Після хіротонії (висвячення в єпископи) 7 липня того ж року наші з ним доріжки перетнулися на тривалий час. А все тому, що я працював кореспондентом часопису «Мета» на Святоюрській горі. Маю всі підстави гордитися тим фактом, що мені першому з-поміж журналістської братії вдалося брати у нього інтерв’ю. Мушу сказати, що від нашого спілкування з владикою виніс надзвичайно позитивні емоції. Незважаючи, на його, як на перший погляд, неприступність і деяку суворість, в душі він був дуже лагідним, добродушним, щирим. Оскільки службові справи вимагали часто-густо брати в нього інтерв’ю чи коментарі до тих чи інших подій, то спостерігати за ієрархом я міг у різних ситуаціях. Зауважу: склалося дуже гарне враження про нього. Більше того, «під завісу» його перебування у Львові неодноразово відчував у відношенні до себе батьківські нотки. Хіба таке могло не імпонувати?..
Пізніше, коли я майнув за кордон на заробітки, ще одна зустріч з владикою Юліаном відбулася в Ходорові 2 вересня 2007 року, коли до нашого міста переносили тлінні останки преподобної блаженномучениці Тарсикії. Я наважився підійти до нього і, не сподіваючись, що його преосвященство швидко впізнає мене, майже відразу потрапив у його обійми. Як кажуть: скільки літ, скільки зим, а пам’ять залишилася.
Безумовно, ця світла пам’ять про одного з ієрархів УГКЦ залишиться у мене назавжди.
Любомир КАЛИНЕЦЬ.