12 квітня 2013 року на нашому сайті було розміщено інформацію під заголовком «Тетяна Крушельницька: Про Сандармох і Соловки важко розповідати. Їх треба побачити і відчути». Настав час повернутися ще раз до неї.  

Нагадаємо: «Список Сандармоху» – це перелік осіб з України, розстріляних у Сандармоху з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Сандармох є місцем масового розстрілу 1111 в’язнів так званого «соловецького етапу». Серед них – видатні майстри культури, вчені, державні діячі, священнослужителі з багатьох республік СРСР.

Список було наведено на сторінках газети «День» у рамках року «Списку Сандармоху», проголошеного газетою в 2012 році з нагоди 75 річниці Соловецьких розстрілів.

Окрім коротких біографічних даних у списку наводяться номери архівних справ усіх згаданих тут осіб та архіви, в яких ці справи зберігаються.

А тепер процитуємо уривочок з виступу Тетяни Крушельницької, на якій попереднього разу ми акцентували увагу: «Серед розстріляних багато галичан, у документах НКВД їхнє місце народження –Ходорів, Городок, Самбір, чи просто Галичина або Західна Україна…»

Власне, нас зацікавили конкретні особи з нашого міста, про яких ішлося в «Списку Сандармоху». І ми знайшли, щоправда лише одного нашого близького краянина. Ним виявився син декана Ходорівського з Піддністрян отця Івана Винницького – Тарас.

А тепер більш детальна інформація з першоджерела: «Кюнц Франц Михайлович (він же Вінницький Тарас Іванович), 1890 року народження, народився в м. Ходорів Львівської області, українець, у минулому офіцер австрійської і галицької армій, завідувач навчальною частиною Одеського енергоінституту. 14.11.1933 р., Судтрійка при КОДПУ УСРР, ст. 54-11 КК УСРР, 5 років ВТТ. Реабілітований прокуратурою Одеської області 10.07.1989 р.; прокуратурою Архангельської області 17.07.1989 р. (ДА СБ України, Одеса. — Спр. 19761-П; УФСБ РФ АО. — Спр. П-12989)».

Додамо лише, що родина Винницьких походила із сусіднього села Заліски (Залесці). Для прикладу, в цьому селі неподалік від автотраси Стрий-Тернопіль на цвинтарі є могила з березовим хрестом на ній. Напис гласить: «В пам’ять борцям за волю України, що віддали своє життя за Рідний Край. Героям слава! Збудовано в 1935 році. Відновлено молоддю села в 1990 році».

Серед похованих зазначений і священик Мирослав Винницький. Напис на тій же могилі, але нижче, сповіщає: «Тут спочивають Василій Винницький (4.04.1831–17.07.1895), Александра Винницька (27.03.1838-19.07.1905).

Любомир КАЛИНЕЦЬ.