«Коли музика вихлюпується з душі, то її можна не тільки виконувати, але про неї можна й розповідати…» – це слова одного з найвидатніших диригентів сучасності, диригента Національної опери України Івана Гамкала.
Понад півстоліття творчих пошуків, композиторських рішень, напрацювань, сотні концертів на сцені українських театрів, на світових сценах, десятки поставлених симфонічних творів, рецензій та статей до скарбниці національної музичної культури.
Про життєвий, творчий шлях, педагогічну, громадську діяльності одного з найталановитіших диригентів сучасності Івана Дмитровича Гамкала йдеться у книзі «Іван-Ярослав Дмитрович Гамкало. Бібліографія». Книга вийшла друком у 2014 р., над її укладанням працював Микола Гамкало, видана Національною академією мистецтв України. Вступну статтю для цього видання підготував відомий дослідник українського оперно-балетного мистецтва Василь Туркевич.
Ця книга, наразі, – найповніший збірник, у якому допитливий читач дізнається про життєвий та творчий шлях відомого диригента, педагога, музикознавця, музично-громадського діяча, народного артиста України, професора, члена-кореспондента Національної Академії мистецтв, члена Європейської Академії музичного театру, трьох Національних творчих спілок України Івана Гамкала.
А свій життєвий шлях відомий диригент розпочав із невеличкого села на Жидачівщині – Городища Королівського. Народився Іван Дмитрович Гамкало 1 травня 1939 р. в родині Дмитра Костянтиновича Гамкала та Мальвіни Григорівни Заборської.
Музична кар’єра розпочалася ще у ранньому дитинстві. Іван Гамкало був активним учасником шкільного хору, самотужки вивчив нотну грамоту, швидко самотужки опанував і гру на скрипці, яку сам і змайстрував. Крім цього, захоплювався малюванням та писав вірші. Продовжував навчання у 8 класі Ходорівської першої школи, вдосконалювався у грі на скрипці у вчителя М. Червоного.
Після школи навчався у Львівському музичному педагогічному училищі ім. Ф. Колесси (клас скрипки, техніка диригування), також співав у мішаному та чоловічому хорах, грав в оркестрі народних інструментів, у симфонічному оркестрі Львівської політехніки. У той час писав хорові твори, солоспіви, які виконували в концертах училища хорові колективи та вокалісти.
З відзнакою завершивши навчання, отримав рекомендації на вступ в консерваторію. У 1958-1963 рр. – студент Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.
30 вересня 1962 р. Диригентський дебют оперою «Наталка Полтавка» М. Лисинка. Перші гастролі у Києві, Москві, Запоріжжі, Миколаєві, Чернівцях, Івано-Франківську, Ужгороді, Дрогобичі, Криму.
Оперою «Травіата» Дж. Верді він завершив із відзнакою консерваторію. На професійній ниві розпочав як завідуючий музчастиною, диригент Львівського обласного музичного драматичного театру в м. Дрогобичі. З театром виступав на різних сценах Західної України. Викладав диригування і хорові дисципліни в педінституті ім. І. Франка.
20 травня 1966 р. відбувся диригентський дебют у державному академічному театрі опери та балету ім. Т. Шевченка оперою «Богдан Хмельницький» К. Данькевича.
11 січня 1968 р. Міністерством культури направлений в м. Донецьк головним диригентом симфонічного оркестру Донецької державної філармонії. І знову гастролі Україною, країнами колишнього СРСР.
6 серпня 1970 р. Іван Гамкало одружується із піаністкою Наталею Дяченко.
У 1968-1970 рр. стає головою Донецького відділення Музично-хорового товариства УРСР (тепер НВМС).
30 січня 1971 року – Світова прем’єра опери «Казка про загублений час». На диригентському досвіді Івана Гамкала це далеко не одна світова прем’єра, а також численні гастролі у Франції, Швейцарії, Росії.
20 жовтня 1997-1999 рр. Міністерством культури призначений генеральним директором – художнім керівником Національного симфонічного оркестру України з одночасною роботою в Національній опері України.
Іван Дмитрович Гамкало учасник, член багатьох музичних товариств, член комітету з присудження Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
Оперний репертуар Івана Гамкала надзвичайно великий і представлений творами, які демонструють багатство українського національного музичного надбання. Серед поставлених творів «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисинка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наймичка» М. Вериківського, «Анна Ярославна, королева Франції» А. Рудницького (1995 – вперше виконана в Україні), «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Мазепа» П. Чайковського, «Князь Ігор» О. Бородіна. Також у творчій доробці й світова класика «Травіата» Дж. Верді, «Борис Годунов» М. Мусоргського та багато інших творів.
За свою багатолітню творчу працю нагороджений багатьма орденами, медалями, дипломами. Так, у 2009 році Іван Дмитрович Гамкало нагороджений дипломом лауреата загальнонаціональної програми «Людина року-2008» в номінації «Митець року».
У свої 74 роки Іван Дмитрович залишається відданий сповна творчості та музиці. Це такий короткий фрагмент із багатогранного творчого доробку маестро.
А в книзі-бібліографії читач зможе почерпнути набагато більше цікавих та маловідомих фактів про життєвий та творчий шлях нашого всесвітньовідомого краянина.
НОВИЙ ЧАС, 29 вересня
http://newtime.lviv.ua/index.php/newtime-osobustosti-kt/1816-hamkalo
Постскриптум.
Інтерв’ю з Іваном Гамкалом, записане кілька років тому в його київській квартирі, ми запропонуємо вам, шановні читачі, вже найближчим часом у рубриці «Їхня доля, пов’язана з Ходоровом».