Фрагменти минувшини: нове бачення

Posted on Бер 19 2018 - 3:43pm by Любомир Калинець

Продовжуємо, шановні наші читачі, розпочату торік 10 лютого рубрику. Спочатку, як звичайно, поспілкуємося про дві попередні ретросвітлини, вміщені на нашому сайті 24 серпня.

Отже, перша з них.

Не важко зробити висновок, що це – територія поблизу залізничного двірця (вокзалу). А ось яка подія і що за військові зображені на фото – питання з питань. Впевнений, що здогадатися про це не під силу нікому. Тому не буду водити нікого за ніс, а повідомлю, що це зустріч у Ходорові цісаря Австро-Угорщини Карла І, яка відбулася 2 травня 1917 року. Сам цісар на світлині – посередині, спиною до нас, у плащі.

У нашому містечку він опинився невипадково. По-перше, подорожував Галичиною, щоб оцінити наслідки І Світової війни та стан відбудови мостів, вокзалів і т.п. після неї. По-друге, бажав пригадати як дев’ять місяців тому вперше побував у Ходорові ще як престолонаслідник і командувач австро-угорської 12-ї армії, яка вела бої з російськими військами Брусілова. Після поїздки звідси в Румунію він зійшов 21 листопада 1916 року на царський престол предків.

3 травня Карло І знайомився з містечком, в якому ще стирчали комини від знищених будівель, не працювала цукроварня. Одначе вже було відбудовано частково зруйнований війною вокзал.

До Ходорова для зустрічі з цісарем прибули комендант армії та кілька генералів, щоб скласти звіти. З цього приводу перед вокзалом відбувся парад військових, присутніх на той час у містечку. Пізно ввечері цісар відбув у дальшу подорож.

Про той історичний момент, вкрай важливий для нашої історичної пам’яті, залишилися ще й інші світлини.

А ось із другою фотографією складнощів не повинно виникати. Це, безсумнівно, – теперішній корпус терапевтичного відділення Ходорівської міської лікарні. А ось раніше це був палац колишніх власників міста, останніми з яких були Любомірські. Ще й до нині дехто зі старожилів пам’ятає стару назву – палац Любомірських. Проте з плином часу і вона вже забувається. Щоб цього не сталося, мусимо зберегти її для нащадків.

Як відомо, серед власників Ходорова, а ще раніше, заглядаючи до його витоків, Ходороставу, фігурували роди Ходоровських, Козмінських, Вишневецьких. Цетнерів, Жевуських, Лянцкоронських. Донька власника містечка Казимира Лянцкоронського, який володарював тут у 1860-61 роках, Єлизавета (роки життя 1833-1896) вийшла заміж за фельдмаршала-лейтенанта австрійської армії барона Кароля де Во. Вона й успадкувала Ходорів з кількома фільварками. Після її смерті містечко перейшло до її старшого сина Казимира (1867-1924), а згодом до молодшого Леона (помер 1944 року) і доньки Єлизавети. Остання вийшла заміж за Владислава Любомірського. Леон, котрий не мав дітей, усиновив свого племінника (сина Єлизавети) князя Євгена Любомірського (народився 1909 року) і передав йому в спадок маєток і родове прізвище. Євген Любомірський-де Во став останнім власником Ходорова.

Так ось, близько 1860 року Казимир де Во розпочав будівництво двоповерхового палацу з цокольним ярусом. Його проектував невідомий австрійський інженер. До І світової війни палац був обставлений меблями переважно ХІХ століття, привезеними з Відня. Серед багатьох картин велику вартість мали два портрети Любомірських ще з ХVII століття, намальованих на металі. Була також і колекція перських килимів, столового срібла, бібліотека. Покої прикрашали гравюри.

1915 року палац спалили російські війська. Проте у 1932-33 роках князь Євген Любомірський на цьому ж місці збудував новий, що нагадував попередника. На світлині, що перед вами, очевидно, палац сфотографовано після його руйнації росіянами, бо вже в надто жалюгідному стані він перебуває.

Одначе збереглася світлина, швидше за все, ще з раніших часів, коли палац мав зовсім інший вигляд. Зрештою, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Дивіться.

Ця знимка унікальна ще й тому, що на ній зафіксовано п’ятеро осіб. Можна зробити висновок, що дехто з них – це обслуга палацу. Про решту щось конкретніше важко сказати.

А зараз настав час запропонувати вашій увазі два нових фото. І дати вам можливість подумати, що чи хто на них зображений і коли. Попри це бажаємо вам черговий раз із насолодою поринути в минувшину нашого міста.

Ведучий рубрики Любомир КАЛИНЕЦЬ.