Зірка, що світить крізь століття

Зірка, що світить крізь століття

«Щоб увійти в безсмертя, людина мусить скласти два екзамени: один перед сучасниками, другий – перед історією», – ця заряджена філософським змістом думка безпосередньо стосується відомої української письменниці, громадської діячки, депутата Верховної Ради, лауреата премій ім. І.Франка та Шевченківської, ім’я якого внесено ЮНЕСКО до списку знаменитих людей ХХ століття та другого тисячоліття – Ірини Вільде (Дарини Дмитрівни Макогон-Полотнюк), доля якої тісно пов’язана з Ходоровом.

10 травня у читальному залі Ходорівської міської публічної бібліотеки відбулась літературна година «Зірка, що світить крізь століття», присвячена 110-річчю від дня народження І.Вільде. Працівники бібліотеки І.Уцик, Л.Гавор ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом І.Вільде, яка своєю творчістю зігрівала втомлені душі читачів, кликала народ до боротьби і вірила в Україну – самостійну і незалежну, омріяну та оплакану. Вона вміла прихиляти до себе людей і не боялася впускати незнайомців у душу. «Через низку прекрасних і глибоких жіночих образів творчість Ірини Вільде вважають найповнішим вираженням жіночої долі в українській літературі після Ольги Кобилянської. Для нас і наших внуків вона залишила на вічне користування близько 200 друкованих аркушів, на які густими рядками лягли славнозвісна епопея «Сестри Річинські», роман «Повнолітні діти», новели, нариси, публіцистичні статті і мініатюри», – наголосили виступаючі.

Голова ГО «Союз українок» міста Ходорова І.Лозинська була особисто знайома з батьками Ірини Вільде – Дмитром Макогоном та Адольфіною Янішевською, сином Яремою та внучкою Дариною. Присутнім запам’яталася розповідь Ірини Михайлівни про перебування письменниці у Ходорові, який двічі став притулком для її родини: вперше, коли Дмитра Макогона звільнили зі школи в Станіславі за належність до УВО, а його дружина Адольфіна дозволила собі з учнями в школі заспівати: «Не пора, не пора москалеві, ляхові служить»; вдруге – коли Євгена Полотнюка, чоловіка Ірини Вільде, розстріляли нацисти за участь в УПА. Неодноразово приїздила письменниця до Ходорова, зустрічалася з школярами, інтелігенцією. Тут відбувалися її творчі вечори, обговорювалися її книги.

Працівники бібліотеки О.Джус та М.Подвайцятник цитували уривки з творів письменниці. Бібліотекарі Ходорівської ОТГ та читачі ознайомились з книжковою виставкою та бібліографічним оглядом літератури «Могутність таланту Ірини Вільде».

Продовження заходу відбулось у шкільному історико-краєзнавчому музеї ЗОШ 1-111 ст. №1, де особливу увагу відведено експозиції, присвяченій родині видатної письменниці. Свого часу вона разом із своїми батьками проживала і працювала в будинку Ходорівської школи №1. Учні 11-А класу Надія Кузик та Богдан Іваськевич провели екскурсію музеєм. Школярі 9-Б класу спільно з директором школи Н.Голованич та вчителем української мови та літератури М.Пеліховською вшанували видатну українську письменницю І.Вільде літературним виступом. М.Сиротюк, учениця 10-А класу, виконала музичний твір «Пісня про Україну». На завершення учасники та гості зробили пам’ятні світлини біля меморіальної дошки.

Ми, ходорівчани, гордимося тим, що з нашим краєм пов’язані долі Дмитра Макогона та Ірини Вільде. Сьогодні одна з вулиць Ходорова названа на її честь. Пишаємося, що на нашій землі жили і працювали ці видатні люди.

Ірина УЦИК, завідувач  Ходорівської міської публічної бібліотеки.

ХОДОРІВЩИНА, 23 травня