ХОДОРІВЦІ НА ВИДНОТІ: Ігор Калинець і Надія Труш.

Posted on Кві 5 2018 - 5:01pm by Любомир Калинець

У Львові відбувся допрем’єрний показ фільму «Ігор Калинець. Невольнича муза»

Ігор Калинець

У Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка відбувся допрем’єрний показ фільму «Ігор Калинець. Невольнича муза».

Про це на Facebook повідомила публіцист, громадський діяч, директор МІОК Ірина Ключковська.

«Сказати, що ми схвильовані – це нічого не сказати. Про що цей фільм? Про людську гідність, мужність кинути виклик системі, здатність вийти за межі особистого комфорту і добровільно піти за грати і в концтабір, пізнати там справжню свободу і передавати її крізь колючі дроти в поневолену Україну й у вільний світ», – поділилася враженнями від перегляду вона.

«Фільм про поета Ігоря Калинця, який разом із своїми побратимами політв’язнями творили свою власну революцію гідності, без якої Революція Гідності 2013 відбутися не змогла б. Фільм для кожного з нас. Для студентів і школярів, для викладачів і вчителів, для політиків і громадських діячів. Фільм про найвищі людські цінності – свободу, любов до Батьківщини і родини, без яких людина перестає бути людиною», – підкреслила Ірина Ключковська.

ZIK, 18 січня

Уперше Стус опинився за ґратами через «ведмежу послугу» друга, – «Історична правда»

Один із найактивніших представників руху шістдесятників Василь Стус за ґратами був знаменитішим, ніж на волі. Саме у тюремних камерах він написав більшість віршів, які за життя поета змогли прочитати лише одиниці. Через пряму та безпринципну позицію радянська влада боялась його, як вогню, та намагалась зробити все, аби Стуса таки не почули.

Як до арешту поета став причетним його близький друг та чому аналіз судової справи шокував найкращих адвокатів країни? Відповідь на ці питання шукали журналісти проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK).

Аспірант київського Інституту літератури ім. Т. Шевченка Василь Стус мав усі шанси стати талановитим літературознавцем, та його перспективне майбутнє перекреслило 4 вересня 1965 року. Тоді на показі прем‘єри «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» Василь Стус, разом із Іваном Дзюбою та В‘ячеславом Чорноволом, власноруч підписали собі вирок. Перед повною залою глядачів вони наважилися заявити про політичні арешти у СРСР.

Після того сміливого виступу Стуса із тріском вигнали із аспірантури. Відтак, про творчу кар‘єру та пристойну роботу він міг лише мріяти. Свою першу збірку «Зимові дерева» поет відчайдушно подавав до різних видавництв, однак щоразу чув лише відмови.

«Одразу озвучували схвальні відгуки та обіцянки надрукувати, але через тиждень-два усе приходило. Було зрозуміло, що без політики, без втрачання органів КДБ там не обходилося», – розповідає в.о. завідувача Музею шістдесятництва Олена Лодзинська.

Та збірка Стуса таки побачила світ, до того ж, сам поет про це навіть не підозрював. Тоді приятель письменника Леонід Селезненко, бачачи відчай друга, потайки намагався йому допомогти. Однак, він і не здогадувався, якою ведмежою послугою це обернеться.

«Не попередивши Стуса, не порадившись із ним, коли мав таку нагоду, Селезненко надав збірочку машинопису своєму знайомому, здається із Чехії. Той зумів передати її до Бельгії, де вірші й надрукували», – каже Олена Лодзиньска.

Поки «Зимові дерева» читали уже закордоном, в Україні ці вірші могли побачити лише у «самвидаві». Саме через підпільне видання письменник Ігор Калинець заочно й познайомився із Василем Стусом. Особисто вони бачилися лише єдиний раз, на Новий рік 1972-го. Та спільна коляда розділила життя родини Калинців на «до» і «після».

«Тоді Стус приїхав із Моршина тільки на ці коляди. Ми все робили під Новий рік, аби не виглядало, що то релігійне свято, але програма була чисто різдвяна», – пригадує Ігор Калинець.

Стус тоді зупинився у квартирі Калинців і навіть залишив їм свої вірші. Він пробув у Львові лише один день, а ввечері Ірина Калинець провела поета на вокзал. Київського гостя посадили на потяг, а уже через кілька днів після від‘їзду подаровані Стусом рукописи зникли. Наче крізь землю провалилася і дружина Ігоря Калинця. Після вертепу Ірину Калинець та Василя Стуса арештували, як і ще понад десяток митців. Та коляда стала лише приводом для затримання. Зокрема, Василю Стусу ж інкримінували зв’язки із капіталістичним світом. Через те, що його збірку опублікували за кордоном, поета засудили до п’яти років таборів та трьох років заслання.

«Для Стуса це було несподіванкою, адже він у цьому плані не робив жодних кроків – писав для друзів, для себе, для майбутнього. Але він особисто не передавав цих творів», – наголошує Лодзинська.

Тим часом Леоніда Селезненка, який відправив вірші Стуса у Брюсель, все частіше викликають у КДБ. А спільні друзі дорікають чоловіку, мовляв, саме він винен у тому, що Василь – за колючим дротом.

«Його звинувачували, що це він посадив поета, мовляв, як міг так зробити, нічого не сказавши? Казали, що це він його підставив», – розповідає Олена Лодзинська.

Про справу Василя Стуса говоритимуть син Василя Стуса Дмитро та кандидат юридичних наук Роман Титикало у пост-шоу «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані».

ZIK, 19 січня

Ігор Калинець дав коментар з приводу Монументу Слави у Львові

Колишній політв’язень, поет Ігор Калинець заявив, якщо ЛМР не демонтує Монумент Слави на вул. Стрийській, то це з часом почнуть робити люди.

Літературний діяч вважає, що львівська інтеліґенція одна з перших звернулася до міської та обласної влад з приводу ліквідування цього пам’ятника. За словами Калинця, він суперечить законодавству України.

Пан Ігор каже, обласна рада дала цей дозвіл. Адже антиукраїнський пам’ятник не стоїть ні на одному балансі, та й армії нема, на честь якої його спорудили. Але мер міста Садовий з якоїсь причини цю процедуру відтягує. Поет ділиться, що не знає, хто з промосковських осіб досі затримує процес знесення монумента.

Поет додає, що не один раз казав, коли його запитували, що будуть такі наслідки –  його лупатимуть, валитимуть, описуватимуть, малюватимуть. Калинець зазначає, що це вже починається. Тому поки міська рада не узгодить той акт, щодо зняття зазначеного пам’ятника, доти буде це тривати.

Він є незаконним, резюмує діяч, ба більше, спорудження є українофобним. Це перемога радянської армії над Україною також. Тому цей монумент має бути знесений. Ігор Калинець розповідає, що тільки за те, аби громадськість зруйнувала його якнайшвидше.

Варто додати, що 15 лютого у Львові невідомі вже молотками пошкодили Монумент Слави.

“Варта” писала, що 18 лютого мають відкрити пам’ятник Героям Небесної Сотні.

Довідково

«Небесна Сотня» — прийнята в Україна збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…». Врешті Герої не вмирають. Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб

СПРАВЖНЯ ВАРТА, 16 лютого

 

З львівської опери звільнили підозрюваного у сепаратизмі Миколу Санжаревського

З Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької звільнили скандального соліста балету Миколу Санжаревського, якого підозрюють у підтримці та фінансуванні сепаратистів. Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-секретаря театру Надію Труш.

«Сьогодні, Микола Санжаревський написав заяву на звільнення. Її вже підписали. Його звільнили за спільною згодою“, – розповіла Надія Труш.

У свою чергу Санжаревський в інтерв’ю «Радіо Свобода» заперечував свою причетність до терористичної групи, але від сторінки «Антимайдан» не відхрещувався. «Я заявляю, що наприкінці 2013 року і в 2014 році я був адміністратором сторінки під назвою „Антимайдан» в одній із соцмереж. Чому я це робив? Можливо, частково через пропаганду, частково через економічні та історичні мої знання. Я вважав, що різкий перехід до євроінтеграції для тодішньої економіки країни призведе до багатьох негативних наслідків, таких як зменшення ВВП і зубожіння певної частини населення. Наскільки я помилявся, показав час. У своїх постах у соцмережах я в той час різко критикував певних політиків, їхні помилки, також викладав негативні тенденції, з якими зіштовхувалось українське суспільство. Заявляю, що електронні гаманці, про які йдеться мова, дійсно були мною зареєстровані – з метою допомогти тим, хто страждає від конфлікту, який був у той час повному розпалі. Тоді багато хто намагався допомогти, чим хто міг. Я вважав, що мій обов’язок – допомогти, бо я працюю з дітьми. Але мої добрі наміри були використані не в тих цілях. І коли я це побачив, припинив будь-яку діяльність, надіслав запит у «Вебмані» для блокуванння цих гаманців, що через певний час і зробили», – сказав скандальний соліст.
ЕКСПРЕС, 1 березня