Нещодавно на сторінках нашого сайту я поділився враженнями від перегляду опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у товаристві знаного львівського журналіста Остапа Дроздова та інших особистостей.

Тоді ж добрим словом згадав нашу землячку Надію Труш, яка вже давненько успішно трудиться на посаді завідуючої літературною частиною Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

Так ось: як анонс нашого сайту нехай прозвучить повідомлення про те, що з наступного разу ми почнемо друкувати розширене інтерв’ю з нашою відомою ходорів’янкою.

Проте є ще одна важлива новина, яка спроможна «підігріти» ваш інтерес, шановні читачі, до цієї особи. Справа в тому, що Надія Михайлівна – автор двох поетичних збірочок для дітей молодшого віку. Одну з них, а саме «Ой в лісі, ой не в темному» ми презентуємо сьогодні.

Даруйте за нескромність, але скорочений варіант одного з віршів я змушений запропонувати вашій увазі. Впевнений, що лиш тільки прочитавши його заголовок, ви збагнете, чому я вибрав саме його.

КАЛИНА

Наш народ пісні співає
Про сосну, вербу, малину,
Про тополю, дуб і явір,
А найбільше – про калину.

Веселить красуня око
Навіть в сірий дощ невтішний.
Всі чотири пори року
Прикраша букетом пишним…

У вітаннях щастя зичать
І краси, мов у калини.
Бо вона – усі це знають –
Ніжний символ України.

Отож до наступної зустрічі з Надією Труш на сторінках нашого сайту!

Любомир КАЛИНЕЦЬ.