Роботи одного із найвизначніших ідеологів підпілля Петра Федуна-Полтави приписують Степанові Бандері, Євгенові Коновальцю і, навіть, Романові Шухевичу – усім, але тільки не справжньому автору. Статтями молодого стратега зачитувалися не лише прості українці, а й перші чини підпілля. Будучи головним пропагандистом ОУН, він намагався розповсюджувати повстанські ідеї по всій території Союзу. А викладені ним принципи втілюють у розбудові вже сучасної України.
Чому ж провідний ідеолог збройного підпілля, творець головних документів ОУН і УПА залишився в тіні? Відповідь на це питання шукали журналісти проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щочетверга о 22:00 та щонеділі о 23:00 на телеканалі ZIK).
Бродівчанина Петра Федуна на псевдо «Полтава» без сумнівів можна вважати одним із найвпливовіших ідеологів ОУН. Адже його концепція самостійної України загалом лягла в основу діяльності українського визвольного руху наприкінці 40-их років минулого століття, і творила фундамент ідеологічно-політичної боротьби проти комуністичного режиму.
«Він написав більше 25-ти брошур, причому дуже вдумливих, навіть філософських, на тему, як себе потрібно поводити українському визвольному руху у післявоєнний період в умовах Радянського союзу», – розповів кандидат історичних наук Олександр Іщук.
У підпільну роботу Петро Федун активно включився ще в середині 30-тих років. Будучи одним із засновників юнацтва ОУН, він готував і для дітей, і для дорослих спеціальні брошури, у яких пояснював, хто ж такі повстанці.
«Одна з найвідоміших його праць – «Хто такі бандерівці і за що вони борються» – була також перекладена російською мовою, її розсилали листами і потягами ледь не по всій території Радянського Союзу», – зазначає Іщук.
«Полтава» був секретною зброєю повстанців. Завдяки аналітичному складу розуму він завжди мислив стратегічно і чітко обґрунтував у листівках сумні перспективи більшовицького режиму в Україні. У малюнках, зроблених спеціально для малограмотних, показували проблеми, до прикладу, колективізації чи русифікації.
Водночас оунівське гасло «Воля народам! Воля людині!» Петро «Полтава» намагався поширювати і серед інших народів Союзу.
«У пропаганді ОУН і УПА домінувала лінія про народно-визвольні революції на тих землях, які входили до складу Союзу. Це узгоджувалося якраз із стратегічною метою перебудови Радянського Союзу на незалежні радянські держави», – наголошує історик, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.
За таку ініціативність у 1946-му році Петра Федуна підвищують до керівника осередку пропаганди проводу ОУН. Вже як головний агітатор підпілля Федун пропагує засади ліберального націоналізму.
«Ці принципи цілком узгоджуються із теперішніми демократичними принципами, на яких ми намагаємося будувати сучасну Українську Державу», – акцентує доктор історичних наук Олександр Зайцев.
Із такою біографією для сталінського режиму Федун був, мов кістка в горлі. Аби ліквідувати головного ідеолога українського збройного підпілля, чекісти організували цілу багатоходову операцію. Було залучено близько п’яти тисяч офіцерів та солдатів і сто десять службово-розшукових собак.
Наприкінці грудня 1951-го року криївку поблизу села Новошино, Львівської області, оточили. Чотири українських підпільники, серед яких був і Петро Федун, не бажаючи здаватися живими, застрілилися.
«Їм сказали здаватися. Усі, хто був у цьому бункері, спочатку підпалили всі важливі документи, а потім постріляли самі себе. Після цього енкаведисти розкопали вхід, винесли їх і вивезли у невідомому напрямку», – розповів голова проводу КУН Жидачівського району Володимир Мелех.