-
Богдан Блюсович – музикант від Бога (Друга частина)
З Чорткова театр переїхав у місто Бучач, а далі в такі міста як Тернопіль, Золочів, Рава-Руська, Перемишль, Самбір, Дрогобич, Стрий. Згаданий маршрут тривав протягом зими, а весною – знову Карпати. Хтось жартома сказав, що ми їдемо в Карпати щороку на півроку. Розпочинаємо з містечка Долина і далі прямуємо через місцевості Рожнітів, Калуш, Солотвино, Надвірна, Делятин, […]
-
Постаті / Богдан Блюсович — музикант від Бога (перша частина)
Я ще добре пам’ятаю його, хоч він уже давненько відійшов у потойбічний світ. Його уважний добродушний погляд, врівноважену ходу. Від нього віяло спокоєм, впевненістю у власні сили, інтелігентністю. Я не знав, що він був чудовим акордеоністом, що виплекав цілу плеяду класних ходорівських музикантів. Вже пізніше від старожилів Ходорова довідався, що під час Другої світової війни […]
-
Відновлення криївки Петра Полтави та перейменування села
У неділю, 20 жовтня, в селі Новошино, що на Жидачівщині, відбулося урочисте відкриття криївки на місці, де загинув Петро Федун «Полтава». Про це повідомляє прес-служба Львівської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка». Розпочались урочистості із святкової літургії в храмі с. Новошино Жидачівського району, після завершення якої декілька сотень людей пройшли пішою ходою до лісу, де […]
-
ЗЕНОН І МИХАЙЛО ГАМКАЛИ (батько та син)
ЗЕНОН ГАМКАЛО Народився 10 грудня 1948 року в місті Ходорів, Львівської області. Навчався у Львівському (1970-1972) і Московському (1973-1975) університетах за спеціальністю «Біологія» (біохімія, фізіологія, фізико-хімія).
-
Чи впадає «Черемош» у Луг?…
Певно, що ні. Але в неділю, 20 жовтня, виникало саме таке відчуття. А все тому, що ходорів’яни радо зустрічали Народний ансамбль пісні й танцю «Черемош» Львівського Національного університету ім. Івана Франка. Тому й подумалося, що символічно з’єдналися дві ріки – наша й неблизенька гірська.
-
15-річчю заробітчанської «епопеї» в Іспанії присвячується / ЕХ, ДОРІЖКА– ДОРІЖЕНЬКА – «ФРОНТОВАЯ…»
У кожного з нас, хто приїхав в Іспанію чи іншої країни на заробітки, був свій шлях туди. Починався він з усвідомлення та вирішення першочергових насущних питань: їхати чи не їхати взагалі, куди податися, до кого, хто допоможе? Потім були проблеми з візою. Хтось вирішував їх швидше, а хтось вичікував кілька місяців, рік, а то й […]
-
Ходорів у житті видатних… / УРИВОК ЗІ СТАТТІ СТЕПАНА ПУШИКА «КАРПАТСЬКЕ ЛІТО»
…То був поклик її серця: приїхати на Буковину, зустрітися, побачитися з Ольгою Кобилянською, зі знайомими, баченими й ще не баченими, але палко шанованими… Це було весною 1901-го. 22 квітня, коли прибула Леся (іде мова про Лесю Українку – примітка Л.Калинця) до Львова, було дуже тепло, а потім похолодніло. Настала вербиця! Як настане вербиця, то вся біда вернеться […]
-
Ходорівські хроніки з Любомиром Калинцем / ЯК ШАНУЄТЬ СЯ ПРАВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й УКРАЇНСЬКИХ СТОРІН
Пишуть нам: На всіх бюрах (установах – примітка автора) ц.к. урядів в Бобрецькім повіті видніють майже без виїмку(винятку – прим. авт.) лише польські написи, і так на дверях бюр ц.к. староства, всяких комісій і експозитур в Бібрці, в обох повітових судах, на постерунку ц.к. жандармерії (відділку поліції – прим. авт.) в Ходорові, майже на всіх почтах, та на інших більших або менших урядах. Упоминався […]
-
З когорти будителів / ПІД ДЕСНИЦЕЮ БОЖОЮ (ДРУГА ЧАСТИНА)
Наступний етап – Казахстан. Завербували на роботу аж у селище Батали Кустанайської області. Втік звідтіля, бо ледь-ледь не «протягнув» ноги від голоду. Далі короткочасно затримався в селищі Кизил-Жар. Заробив трохи грошенят, випалюючи вапно у печах. А у 1958-му повернувся додому, маючи мету продовжити навчання. Так вийшло, що жага знань стала внутрішньою його потребою, так само, […]
-
З когорти будителів / ПІД ДЕСНИЦЕЮ БОЖОЮ (ПЕРША ЧАСТИНА)
Коли він у черговий раз з’являється в Мадриді, життя тутешньої української громади має схильність мінятися. Безумовно, в кращу сторону. Воно починає швидше пульсувати, промінитися новими барвами, набуває динамізму, позбуваючись буденної сірості. Він, як ніхто інший, здатний викликати позитивні (в незначній мірі негативні, бо ж не ідеал людини) емоції, розбурхуючи приспане товариство. Змушує його мислити, діяти, […]